Методична робота








Майстер-клас

Тема: Вповадження методу проектів у курсі біології

  Завдання: поширення та передача перспективного досвіду;
                    презентація напрацьованого досвіду з метою взаємообміну.


Нові навчальні програми з природознавства та біології ( 6 – 7 кл.) до проектної діяльності уже пристосовані, де велика увага звертається на розвиток  пізнавального інтересу у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-методичною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання, такі як фенологічні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних дослідів, розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.
        Впровадження компетентісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні набувають вмінь самостійного  вивчення природи, навчаються застосовувати знання, що пов’язані з власною життєвою діяльністю, навчаються формувати оцінні судження, виявляти ставлення до живої природи.
         При розробці проектів обов’язково провожу мотивацію і наголошую на формуванні тих видів компетентностей, які найкраще можуть бути сформовані при виконанні даного проекту.
        У шостому класі, розробляючи теми  міні-проектів, користуюсь простим алгоритмом:
1.  Формуємо проблему. Підбираємо цікаві запитання, які починаються з Як…?  Чому…?
2. Методом мозкового штурму ставимо запитання, які виникають при вирішенні проблеми. Обговорюємо шляхи виконання проблеми.
3.  Шукаємо інформацію. Аналізуємо, узагальнюємо,  знаходимо відповідь.
4.  Виготовляємо продукт  (саморобний буклет, листівку, газету, гербарій).
5.  Презентуємо продукт на узагальнюючому уроці. Оцінюємо.
Вирішуємо, де можна застосувати наш продукт, для кого він буде корисним.
      
Перший проект учні здійснюють з допомогою вчителя, який консультує, спрямовує, а слідуючі учні виконують самостійно. І так захоплюються цим процесом, що це стає для них як хобі і обов’язково набирає творчого характеру. Наприклад, при виконанні  міні-проектів « Чому скисає молоко?», «Чим корисний йогурт?», учні виготовляють готовий кисло – молочний продукт і пропонують  презентувати його у вигляді дегустації,  конкурсу.
          Зрозуміло, що за критичного підходу перші «продукти» у вигляді саморобного буклету чи листівки, можливо і не повністю відповідатимуть всім критеріям учнівського проектування. Проте, головне навчити дітей  працювати самостійно, бути налаштованими на успіх, одночас, уміти критично ставитись до власної роботи.
            Часто виходжу за рамки програми, залучаючи додатковий позаурочний час, канікули, особливо, літні. Мотивовані  сільські діти, маючи знання з курсу ботаніки, стають дослідниками і створюють цікаві творчі проекти, побудовані на власних спостереженнях та дослідженні рідного краю.
           Більшість учнів 7 – 8 класів мають досвід проектної діяльності і працюють за алгоритмом  5 П:
проблема;
проектування (планування);
пошук інформації;
продукт;
презентація (представлення продукту).
       Такий алгоритм досить зрозумілий учням. На цьому етапі діти, вдосконалюючи вміння і навички, здійснюють декілька проектних напрямків:
1.         створення індивідуальних портфоліо з досліджуваної проблеми, де учень  сам може оцінити свою діяльність на кожному етапі. Побачити недоліки, недоопрацювання. Накопичуваний матеріал є поштовхом  для  подальшого  проектування;
2.         здійснюють парні та групові інформаційно–дослідницькі проекти. Вчаться створювати мультимедійні презентації. Захист відбувається на уроках узагальнення , позакласних заходах;
3.         вчаться створювати якісний продукт: буклет, сценарій, презентацію.
В учнів 9 – го  класу   виникає багато запитань, адже скільки цікавого та дуже корисного залишається поза уроком? Однією з особливостей проектної діяльності  підлітків є її інтегрованість з іншими дисциплінами. В будь-якому об’єкті величезного значення набувають уміння користуватися телекомунікаційними технологіями. Зробити мультимедійну презентацію, відео-сюжет, буклет, брошуру, газету, все це вимагає сучасне інформаційне суспільство. Дев’ятикласники вправно  вдосконалюють свої навики: проекти стають змістовніші, цікавіші, мають практичне спрямування.
В десятих – одинадцятих класах курс біології дає можливість використовувати весь арсенал Інтернету та можливості самостійного учнівського інтерактивного спілкування у вигляді конференції, круглого столу, дискусійного клубу, ділової гри. На перший погляд, створити буклет або брошуру за темою нескладно. Але це тільки на перший погляд, адже інформації так багато, що відобразити на обмеженому аркуші паперу найголовніше зовсім не просто. Тут учневі потрібен весь арсенал загальнонаукових методів: аналіз, синтез, моделювання, конкретизація, а також володіння інформаційними технологіями. Щоб сформувати основні ключові компетентності практикую різні за видом діяльності проекти. Дослідні проекти цілком підпорядковані логіці дослідження  й мають структуру, наближену до справжнього наукового дослідження ( аргументація, актуальність теми, визначення проблеми й об’єкта дослідження, окреслення завдань, методів досліджень, джерел інформації, висування гіпотез, визначення способів їх розв’язання, обговорення отриманих результатів,їх оформлення).
Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури діяльності учасників. Вона лише накреслюється й розвивається відповідно до жанру й  форми кінцевого продукту (спільна газета, відеосюжет).
Пригодницькі та гральні проекти також не мають чіткої структури. Вона визначається під час опрацювання учасниками ролей, зумовлених його характером і змістом.
Інформаційні проекти зорієнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру (мета, актуальність методи отримання і обробки інформації, оформлення результатів та їх презентація).
Практично-організаційні проекти спрямовані на вироблення конкретної програми дій, методичних рекомендацій.
    Виконання проектного завдання обов’язково повинно бути сполучене із самостійним розв’язанням певної проблеми. Тому потрібно додавати завдання суто авторської роботи учня. Наприклад:
·        дати оцінку……..
·        порівняти……….
·        пояснити причинно – наслідкові  зв’язки……..
На уроках за проектною технологією старшокласники вчаться працювати в групах, вдосконалюють комунікативні навики в ході диспуту, рольової гри.
На уроці працюю за таким алгоритмом:




План підготовки проекту
(за 7-12 днів до презентації)
1)    Інформація учнів про майбутню рольову гру, диспут, її цілі і завдання, правила та перебіг.
2)    Створення 3-4 творчих груп на добровільній основі для виконання оперативно-групової роботи.
3)    Завдання: кожній групі розробити проект-доповідь і підкріпити його фактичними матеріалами (таблиці, фото, слайди), підготувати по 1-2 питанню для інших груп, (цікаве питання,  чорну скриньки).
4)    Самостійно розподілити ролі в групах: керівник, фахівці, оформлювачі, доповідачі.
5)    Самостійна робота проекту в групах.

План презентації проекту
Організаційний момент
Вступне слово вчителя, цілеспрямування, представлення учасників, прийняття регламенту (3-4 хв).
Хід гри
1)    Доповідь першої групи (5-6 хв).
2)    Дебати 2-3 хв. (Інші групи ставлять питання за доповіддю що прозвучала).
3)    Доповіді наступних груп чергуються з дебатами за доповідями. Кожна група  робить висновок по своїй проблемі.
 Завершальне слово вчителя.

Такий урок – це захист проекту у формі спілкування. Він відрізняться атмосферою довіри й доброзичливості, сприяє прояву особистісних якостей. Учні виступають як співавтори й виявляють такі якості: активність, відповідальність, самоконтроль, самодисципліну, вміння творчо працювати у групі,  прагнення до взаєморозуміння. Урок має гарний  темп. Спостерігаючи за діяльністю учнів, можу сказати, що її характерною особливістю є творчий, пошуковий характер і особиста значимість. Під час роботи учні виявляють зацікавленість і досить високу продуктивність, здатність формулювати завдання своєї діяльності й розв’язувати їх кожний на своєму рівні. Ознакою ефективності цієї діяльності є кінцевий продукт – проект і його презентація.
Учні представляють проекти в різних формах презентації. Після виступу кожної групи з’ясовують враження від відповідей, проводять рейтингове оцінювання з урахуванням  таких  критеріїв, як наукова достовірність, уміння самостійно заходити інформацію, послідовність, переконливість, логічність, оригінальність, творчий підхід,  уміння працювати в групі.
Під час організації та координації діяльності учнів над проектами особливу звертаю на таке:
-         створення груп для спільної роботи на основі психологічного сумісництва;
-         процес збирання інформації з різноманітних джерел та якість її опрацювання;
-         вибір напрямків діяльності;
-         налагодження особистісного спілкування;
-         консультації спеціалістів, вчителів-предметників;
-         працівників виробничих сфер;
-         неодноразове спільне обговорення проекту;
-         якість створення продукту;
-         критерії оцінювання роботи;
-         формування планів практичної  реалізації проектів;
-         психологічну готовність до публічного виступу, захисту презентацій.
Місія вчителя під час підготовки полягає в тому, щоб бути поруч, допомагати, ненав’язливо керувати, спрямовувати, координувати, консультувати,долати конфліктні ситуації, підтримувати бажання пізнавати і творити.
Використання проектної технології на уроках біології урізноманітнює навчальний процес, має мотиваційний і творчий потенціал, формує пізнавальний інтерес і пізнавальну активність, долучає їх до інформаційно–комунікативної діяльності і допомагає самостійно організувати свою роботу, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Отже формує ключові компетентності.
Проектна діяльність у позакласній роботі з біології є допомогою учням правильно зоорієнтуватися у суспільному вирі подій та явищ, брати участь у різноманітних заходах, конкурсах, конференціях, олімпіадах, всеукраїнських проектах, вона формує відповідні навички і заохочує до саморозвитку.
Якщо протягом навчання в школі  вчитель побудує своєрідну таку  вертикаль розвитку учнівського проектування, то у випускника виробляться вміння і навички, які сформують ключові компетентності особистості.

На мою думку, кінцевим результатом діяльності учня у проекті є зміни у його свідомості. Формується особистість з відчуттям успіху і власної значущості від результатів своєї праці. Три кити, на яких тримається ця технологія – самостійність, діяльність, результативність. Вона універсальна: їй під силу поставити будь-яку дитину в центр навчально-виховного процесу.

Захист проекту на уроці 

Урок біології в 11 класі
«Структура і види біоценозів. 
Лісові біоценози»
                                                                                              
Тема. Структура і види біоценозів. Лісові біоценози.
Навчально-виховна мета: розширити знання про біоценоз на прикладі лісових екосистем,  вдосконалювати вміння чітко давати характеристику біоценозів суходолу; розвивати логічне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати;формувати  пунктуальність та самооцінку; виховувати дбайливе ставлення до природних комплексів
Матеріали та обладнання:  таблиці, схеми, рисунки, фотознімки та презентації, що демонструють лісові біоценози, годинник.
Тип уроку: урок корекції та поглиблення вивченого матеріалу.
Метод ведення: робота в групах з елементами турніру.
                                               
                                            Хід уроку
   Девіз уроку: «  Чим реальніше людина себе оцінює, тим вищий її інтелект»
І . Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
   Фронтальне опитування
1.     Під поняттям біоценоз розуміють…
2.     Продуценти, консументи, редуценти – це…
3.     Які види ланцюгів живлення розрізняють…
4.     Чим пов’язані між собою живі організми?
5.     Які бувають взаємозв’язки між угрупуваннями?
6.     Від яки факторів залежить видове багатство та видове і видове різноманіття в біогеоценозах?
7.     Що дозволяє різним видам існувати   в  одному угрупуванні?
8.     Про що говорить ярусне розташування рослин?
9.     У чому проявляється подібність  структури  усіх біоценозів?
10.                       Виберіть біоценоз:  пеньок, мурашник, струмок, ліс, болото, степ.
ІІІ . Мотивація навчального матеріалу
Оголошується тема, мета уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Організація навчально-пізнавальної діяльності в групах
1.  Клас ділиться на три групи  «Хвойні ліси», «Мішані ліси», «Листяні ліси». Кожна група презентує свій біоценоз  за планом:
1.     Розташування біоценозу.
2.     Видове різноманіття.
3.     Структура біоценозу (видова, просторова, трофічна).
4.     Ланцюги живлення.
5.     Властивості біоценозу.
6.     Висновок .
2. Група  вибирає наочність з поданого матеріалу, готує презентацію (домашнє завдання), вивчає біоценози всіх трьох груп, готує теоретичні запитання , практичні завдання для контролю глибини знань про біоценоз кожної групи. 
3. Кожна група унаочнює свої відповіді, пов’язує з практичним життям, готує цікавинки, робить висновки.
4. Головна умова роботи групи:
1. Характеристика біогеоценозу  5 хвилин.
2. Розповіді учнів повинні бути пов’язані між собою або доповнювати один одного, дозволяється консультування в групі.(Час на дискусію – 2-3 хв.)
3. Обов’язкове практичне завдання  «В шкатулці» для кожної групи. (Готують суперники)
5. Кожна група отримує листок самооцінки зі списком учнів групи,  де в кінці уроку командир виставляє оцінку кожному члену за його згодою.   
 V. Узагальнення і систематизація вивченого  матеріалу.
Обговорюємо разом:
1.     Який з біогеоценозів має найвищу досконалість і чим це пояснюється?
2.     Яким чином вплинула людина на кожен з цих біогеоценозів?
Розв’язуємо  задачі  
1.     Чому куниця не селиться в березовому лісі?
2.     У невеликому струмку, що  тече із джерела у ялицевому лісі поселилась родина бобрів. Чи вплине поява бобрів на структуру біоценозу ялицевого лісу? Як ? Що станеться з місцевістю через 3-5 років?
3.     Вам дозволили відвести під заповідник 1% території Волинської області, якби ви вчинили: зорганізували один великий заповідник чи безліч дрібних? Обґрунтуйте свій вибір?
VІ. Підсумок уроку
Команди здають листки самооцінки і відповідають на запитання: Чи пригодяться вам знання  про біогеоценоз у житті?
За загальною кількістю балів усіх членів групи визначаємо переможців (максимальна кількість балів набрана учнем -12).
VІ.  Домашнє завдання
Підготувати повідомлення  про структуру прісної водойми.


              

Додаток 1

Лист самооцінки

Група : Хвойні ліси

Командир:_________________________ Оцінка
Члени:
1_________________________________
2_________________________________
3_________________________________
4_________________________________
5_________________________________




Додаток 2
Практичні завдання « Зі  шкатулки»
Шкатулка №1     Хвойні ліси
У шкатулці містяться паперові  серветки просочені  ефірною олією ялиці.
Питання до групи:  Ефірна олія якої хвойної рослини виділяє серветка? Де використовується ця олія?
Презентування цієї олії служить здоров`язберігаючою технологією (фітотерапія) на уроці.

Шкатулка №2    Мішані ліси.
У шкатулці міститься дерев’яні натільні обереги з осики .
Питання до групи:  З якої деревини виготовлені ці обереги і чому?


Шкатулка №3    Листяні ліси
В шкатулці знаходиться спил дуба.

Питання до групи:  При розкопці п`ятитисячолітньої давнини на півдні України  археологи виявили піч з відбитками плодів у глині цього дерева. Що це за дерево?  І яке відношення мали ці плоди до печі?    (Пекли жолудевий хліб)

- Проведення самоаналізу уроку та обмін думками.

Немає коментарів:

Дописати коментар