Конкурси та олімпіади

Результативність олімпіад та конкурсів 


2012 р.
Географія - Томашук Тетяна 11 клас переможець районного етапу, учасник обласного.

Біологія - Семенюк Максим 9 клас ІІІ місце районного етапу.

Довгун Роман 11 клас ІІІ місце районного етапу.

Економіка - Томашук Тетяна 11 клас ІІІ місце  районного етапу.

2013 р.
Географія - Кухарик Оксана 11 клас ІІ  місце районного етапу, учасник обласного етапу.

Економіка - Кухарик Оксана  11 клас І місце районного етапу, учасник обласного етапу.

Обласний турнір - "Юних біологів"

Конкурси

 2012
Конкурс "В обєктиві натураліста" Сергійчук О. "Збережемо ліс" Відеофільм. ІІІ місце обласний етап.

2016
Конкурс "В обєктиві натураліста" Савчук Іван  10 клас ІІ місце районний етап
Конкурс "Юний дослідник" Довгун Анастасія 5 клас ІІ місце районний етап

ü  2017 р.  Мокич Мирослава (8 клас) І - місце в районій олімпіаді з біології, участь в обласній;

ü  2019 р. Довгун Анастасія (8 клас) ІІ - місце в обласній олімпіаді з біології;

ü  2019 р. ІІ – місце на Всеукраїнському конкурсі. Трудова акція. “ Парад квітів біля школи ”.  Проєкт “ Створення казкової алеї на шкільному подвір'ї ” – учні 9 класу Довгун  Анастасія, Рябіїк Оксана.

ü  2020 р. Довгун Анастасія (9 клас) ІІІ - місце в обласній олімпіаді з біології;

ü  2020 р. Довгун Анастасія (10 клас) конкурс “Дотик природи” І -місце в області, ІІ - на Всеукраїнському етапі; (Районний стипендіат)

ü  2020 р. Сковера Софія (7 клас) Лісовий хенд-мей – І – місце в області;

ü  2020 р. Сковера Софія (7 клас) Новорічний подарунок – відмічено в наказі;

ü  Успішна участь в конкурсах “Колосок” і “Геліантус”. 


Підтвердження
































Відділ освіти  Любешівської райдержадміністрації
Бірківська ЗОШ І-ІІІ ст.















На Всеукраїнський  конкурс навчальних проектів
„Молодь тестує якість”

(Номінація: „Товари та послуги супермаркетів”) 


Чи корисно споживати сухарики "Флінт"? 



 Підготувала учениця 9-Б класу
Бірківської ЗОШ І-ІІІ ст.
Любешівського району
Томашук Тетяна Валеріївна, 14 років

Керівник: вчитель біології
Тарасюк Любов Іванівна




2011 р.

Проект „Чи корисно споживати сухарики „Флінт” здійснювався на протязі місяця ученицею 9 – Б класу Томашук Тетяною Валеріївною, 14 років.
Суть проекту
Результати спостереження показують, що більшість дітей не отримує повноцінного гарячого харчування, вони витрачають гроші на солодощі, чіпси, сухарики. Учні не цікавляться тим хто виробляє дану продукцію. Основне для дітей: смакові якості товару та яскрава упаковка. Діти знають як визначається термін придатності товару, але не всі  серйозно  ставляться до цієї проблеми. Переважна більшість дітей не звертає уваги на складники продуктів, тому  що не знає, що зашифровано  під буквою „Е”. Вважає, що ця інформація стосується тільки спеціалістів.
Майже всі діти віддають перевагу продуктам харчування промислового виробництва. Традиційні українські страви витісняються імпортними виробами. Велику роль відіграють яскраві етикетки, гарні упаковки та реклама продуктів.
Ця інформація спонукала до дослідницького проекту „Чи корисно споживати сухарики „Флінт”.
Як стати 
вибагливим споживачем

                                                

Проект
Тема проекту: Дослідження якості харчових продуктів (сухариків “Флінт”).
Тип проекту: Дослідницько-інформаційний.
Тривалість проекту: Середньостроковий.

Мета проекту: здійснення заходів, спрямованих на збір інформації і узагальнення матеріалів про виробництво та якість харчових продуктів, зокрема сухариків “Флінт”. Усвідомлення необхідності економічних знань, екологічної освіти.

Ціль проекту: 1) Отримати навики дослідницької роботи за допомогою використання   
                          інформаційно-компютерних даних.
                         2 ) Систематизувати дані.
                          3) Дослідження якості сухариків “Флінт”.
Завдання проекту:1. Зібрати якомога більшу кількість різноманітних етикеток продукції харчової промисловості ( сухариків)       .
                                   2.Провести опитування населення  з теми «Споживання продуктів промислового  виробництва »  та « Екологія продуктів споживання»
                                   3. Підготувати  пам ятки про харчові домішки  та їхній вплив на організм людинию                                                                                                  
                                             
              
Етапи про ведення
І .  Підготовчий
 - розробка проекту;
- складання плану;
- пошук інформації;
ІІ. Проведення дослідження
-   збір інформації;
-   проведення  опитування;
-   проведення  дегустації;
ІІІ. Етап
-   узагальнення і систематизація матеріалів;
-   підготовка електронного варіанту зібраних матеріалів і пам’яток;
ІV. Результати реалізації проекту
-   поширення інформації серед громадян села і учнів;
-   використання інформації на уроках географії, екології, біології.


Зміст проекту

На що насамперед ми звертаємо увагу вибираючи товар? Звичайно, на етикетку і упаковку. Що корисного ми можемо дізнатися, уважно вивчивши її?
Перше, то виробник.
Отже найбільші і основні виробники сухаревої продукції :
– “Альянс Тих порцеляна” (Україна – ТМ “Хрусташки”) : житні сухарики з різними смаковими добавками;
 – ЗАТ “Бриджтаун Фудс” (Росія – ТМ “Три скоринки”) : житні й пшеничні сухарики з різними смаковими добавками;
 – “Меридіан Плюс” (Росія – ТМ “Клинское”) : житні й пшеничні сухарики з різними смаковими добавками;
 – ТОВ “ПИГ Корнер капітал” (Україна – ТМ “Гризли”) : житні й пшеничні сухарики з різними смаковими добавками;
– ТОВ “Слов’янські сухарі” (Україна – ТМ “Кроха”) : житні й пшеничні сухарики з різними смаковими добавками;
– “Темперанс” (Україна – ТМ “Золоте правило”) : житні сухарики з різними смаковими добавками;
– “Золоте руно” (Україна – ТМ “Золоте руно”) : житні сухарики з різними смаковими добавками;
 – ТОВ “Фактор” (Україна – ТМ “Флінт”) : сухарики житні з різними смаковими добавками.
     Найбільший обсяг реалізації доводиться на м. Київ, східні й південні області України, оскільки там концентруються найбільш заможні споживачі.
                                          Капіталовкладення
     Для того, щоб створити виробничу одиницю, що випускає сухарики необхідно витратити $ 50-80 тис. Вкладення в стартовий оборотний капітал оцінюється ще в $ 20-50 тис.
                                                 

Збут
     Сухарики успішно реалізуються як у торговельних мережах, так і на оптово-роздрібних ринках. Вибір виробниками збутової моделі визначається довжиною їхньої асортиментної лінії. Різноманітні асортименти й сполучення декількох товарних категорій роблять пряму дистрибуцію у великих містах економічно доцільною. Як показує досвід роботи провідних ринків, небрендированному   товару робити на ньому немає чого (хоча “розкручування” бренда обходиться мінімум в $ 100тис.)
Друге:  Сировина й упакування
     Сировиною для виробництва сухариків є борошно та соняшникове масло. Для одержання 100 кг готової продукції необхідно витратити близько 150 кг хліба,
50 кг масла й 4 кг спецій із сіллю. Середня ціна спецій – 55 грн. за 1 кг. Щомісячна витрата води для виробництва потужністю 40 кг/г (800 упакувань по 50 г) складе близько 100 куб. м. Матеріал фасувальної плівки впливає на конкурентноздатність готової продукції. У жодному разі не слід використовувати поліетилен, оскільки вміст пакета дуже легко усмоктує властивий йому (поліетилену) “аромат”. Тому сухарики, як правило, фасують у пакетики (50 г ) із двошарового металізованого поліпропілену з межслойною печаткою, що гарантує тривалий строк зберігання продукції. Високоякісна фасувальна плівка, по даних операторів ринку, обходиться приблизно в 26 грн. за 1 кг.
Третє:  Стандарти  і технологія
     Розробкою стандартів займаються такі галузеві наукові центри, як Інститут хлібопродуктів, НДІ харчової промисловості.
        Типова технологія включає виробництво (випічку) хлібних напівфабрикатів, їх порізку, сушіння; нанесення масла, ароматизаторів (спецій); фасовку й упакування. Якість кінцевого продукту визначається режимами виробництва напівфабрикатів, технологією і якістю внесення смакових добавок і видом упакування. Послідовність дій при виробництві сухариків виглядає в такий спосіб. Спочатку хліб або спеціально випечені заготівлі нарізають послідовно в декількох площинах – виходять кубики або довгасті брусочки. Потім заготівлям для сухарів надають специфічний смак. При невеликих обсягах виробництва хлібні заготівлі   розкладають на аркуш рівним шаром. Далі аркуші поміщають у піч, сушать
 10-15 хв. при температурі 180-1900°С, прохолоджують, відправляють у дражировочні машини і далі – на впакування. У дражировочних машинах продукт постійно перемішується, а домішки подають зверху. Деякі виробники роблять сухарики по спеціальній, так названої безмасляної технології. Відмінність цієї технології в тім, що спеціально випечений напівфабрикат сушать у конвекційних печах, а не обсмажують у маслі. Тільки потім треба процес рівномірної обробки рафінованим маслом.
     Найпоширенішою маркою на українському ринку є торгова марка “Флінт”,  представлена різними смаками:


1. Сухарики солоні пшенично-житні зі смаком шинки з гірчицею.
Склад: хліб пшенично-житній (борошно пшеничне, борошно житнє, вода питна, дріжджі пресовані, сіль), олія рослинна, смакоароматична добавка натурально-ідентична “шинка з гірчицею” (ароматичний препарат ідентичний натуральному, сіль, цукор, підсилювачі смаку та аромату (глутамат натрію Е621, гуанілат натрію Е627), лактоза, підсилювач смаку (моносодіум глюконат Е621), мальтодекстрин, гірчиця 5%, порошок м’яса яловичини 2,0%, екстракт паприки 0,15%, петрушка 0,8%, кріп 0,1%), сіль кухонна.
Харчові домішки: Е621, Е627
Поживна (харчова) цінність 100 г продукту: білки – 10,3 г, жири – 11,4 г, вуглеводи – 69,9 г.
Енергетична цінність/ калорійність 100 г продукту – 1769, 1 кДж / 422,8 ккал.
ТОВ “Фактор”, Україна, 49000,  м. Дніпропетровськ,  вул. Радистів, 2. Тел.: (056) 790 44 46. Адреса потужностей виробництва: Україна, 52500, Дніпропетровська обл.,  м. Синельникове, вул. Космічна, 1.


2. Сухарики солоні пшенично-житні зі смаком червоної ікри
Склад: хліб пшенично-житній (борошно пшеничне, борошно житнє, вода питна, дріжджі пресовані, сіль), рослинне масло, смакоароматична добавка “ікра червона ” ((ароматичні компоненти ідентичні натуральним, екстракт ікри 3,5% , зелень 2%), мальтодекстрин, підсилювачі смаку (глутамат натрію Е621), сіль, цукор, антислежувачі (двоокис кремнію Е551), перець чорний ), сіль кухонна.
Харчові домішки: Е621, Е551
Поживна (харчова) цінність 100 г продукту: білки – 10,3 г, жири – 11,0 г, вуглеводи – 58,6 г.
Енергетична цінність/ калорійність 100 г продукту –1528, 2 кДж / 365 ккал.

ТОВ “Фактор”, Україна, 49000,  м. Дніпропетровськ,  вул. Радистів, 2. Тел.: (056) 790 44 46. Адреса потужностей виробництва: Україна, 52500, Дніпропетровська обл.,  м. Синельникове, вул. Космічна, 1.


3. Сухарики солоні пшенично-житні зі смаком бекону
Склад: хліб пшенично-житній (борошно пшеничне, борошно житнє, вода питна, дріжджі пресовані, сіль), олія рослинна, смакоароматична добавка “бекон ” (порошковий часник (5,7%), мелена солодка паприка (5%), ароматизатор “бекон” (3,7%), ароматизатор диму (0,3%), порошок м’яса свинини (0,3%), сіль, підсилювач смаку (глутамат натрію Е621),  мальтодекстрин), сіль кухонна. 
Харчові домішки: Е621
Поживна (харчова) цінність 100 г продукту: білки – 10,3 г, жири – 11,0 г, вуглеводи – 58,6 г.
Енергетична цінність/ калорійність 100 г продукту –1528, 2 кДж / 365ккал.
ТОВ “Фактор”, Україна, 49000,  м. Дніпропетровськ,  вул. Радистів, 2. Тел.: (056) 790 44 46. Адреса потужностей виробництва: Україна, 52500, Дніпропетровська обл.,  м. Синельникове, вул. Космічна, 1.


4. Сухарики солоні пшенично-житні зі смаком холодцю з хріном
Склад: хліб пшенично-житній (борошно пшеничне, борошно житнє, вода питна, дріжджі пресовані, сіль), олія рослинна, смакоароматична добавка “холодець з хріном” ((порошковий свинини (2,3%), порошок хріна (1,3%), порошок петрушки (1%), порошок кропу (1%), порошок лимона (0,99%), порошок моркви (0,5%), підсилювач смаку (глутамат натрію Е621, динатрій гуанілат Е627, динатрій  іносинат Е631),  мальтодекстрин, крохмаль модифікований, олія рослинна, добавка перешкоджаюча злежуванню і комкованню (двоокис кремнію Е551), стабілізатор (гуммиарабик  Е414)) сіль кухонна. 
Харчові домішки: Е621, Е627, Е631, Е551, Е414
Поживна (харчова) цінність 100 г продукту: білки – 10,3 г, жири – 11,0 г, вуглеводи – 58,6 г.
Енергетична цінність/ калорійність 100 г продукту –1528, 18 кДж / 365ккал.
ТОВ “Фактор”, Україна, 49000,  м. Дніпропетровськ,  вул. Радистів, 2. Тел.: (056) 790 44 46. Адреса потужностей виробництва: Україна, 52500, Дніпропетровська обл.,  м. Синельникове, вул. Космічна, 1.

5. Сухарики солоні пшенично-житні зі смаком крабу
Склад: хліб пшенично-житній (борошно пшеничне, борошно житнє, вода питна, дріжджі пресовані, сіль), олія рослинна, смакоароматична добавка “краб” (сіль, порошок креветки (0,7%), порошок червоної ікри (0,3%), порошок червоної риби (0,5%), порошок крабу (0,1%), сахароза, лактоза, підсилювачі смаку і аромату (глутамат мононатрію  Е621, двунатрієвий гуанілат Е627), глюкоза, олія рослинна, мальтодекстрин, модифікований крохмаль Е1450, антизлежувач (двоокис кремнію Е551, фосфат калію Е340), ас партам Е951), сіль кухонна. 
Харчові домішки: Е621, Е627, Е1450, Е551, Е340, Е951
Поживна (харчова) цінність 100 г продукту: білки – 9,3 г, жири – 11,3 г, вуглеводи –63,5г.
Енергетична цінність/ калорійність 100 г продукту –1641, 3 кДж / 392, 02ккал.
ТОВ “Фактор”, Україна, 49000,  м. Дніпропетровськ,  вул. Радистів, 2. Тел.: (056) 790 44 46. Адреса потужностей виробництва: Україна, 52500, Дніпропетровська обл.,  м. Синельникове, вул. Космічна, 1.
                              

Народна експертиза
Опитування
В нашій школі було проведене опитування серед учнів різної вікової категорії. В опитуванні брали сто учнів. Я визначила, з якими смаками діти найбільше люблять сухарики і склала діаграму.

1. Сухарики зі смаком шинки з гірчицею (7%)
2. Сухарики зі смаком червоної ікри (20%)
3. Сухарики зі смаком бекону (23%)
4. Сухарики зі смаком холодцю з хріном (19%)
5. Сухарики зі смаком крабу (31%)
В ході опитування було визначено, що найкращим попитом користуються сухарики зі смаком крабу.
                                              

Дегустація


1. Сухарики зі смаком шинки з гірчицею
2. Сухарики зі смаком червоної ікри
3. Сухарики зі смаком бекону
4. Сухарики зі смаком холодцю з хріном
5. Сухарики зі смаком крабу
     У нашій дегустації приймало участь 50 учнів. Ніхто з них не знає, які сухарики відповідають якому номеру. Якщо комусь не сподобався ні один вид, то вони можуть не голосувати зовсім. Переможе той вид, який сподобався більшості.
     На думку наших дегустаторів №1 має дещо несформований смак, але все ж відчувається смак м’яса та гірчиці.
№2 відлякує своїм забарвленням. Сухарики мають дуже червоний колір. Лише домішки можуть зробити таке забарвлення. Після їх вживання залишається червоною порожнина рота.
№3 за смаком сухариків відчувається наявність м’яса. Сухарики мають приємний колір.
№4 сухарики дуже смачні. Добре поєднано смакові приправи хрону і холодцю.
№5 має невиражений колір (не то білий, не то жовтий), солодкувато-гіркуватий смак. Як стверджують фахівці, саме в цих сухариках дуже велика кількість підсилювачів смаку та аромату (Е621, Е627, Е631). Нагадаємо, що:
Е100-199 – барвники
Е200-299 – консерванти
Е300-399 – антиокислювачі (антиоксиданти)
Е400-499 – стабілізатори (згущувачі)
Е500-599 – емульгатори
Е600-699 – підсилювачі смаку та аромату
Е900-999 – піногасники
Для чого ж вони потрібні? Барвники – підсилюють чи відновлюють колір продукту. Консерванти – підвищують термін збереження продуктів, захищають їх від мікробів, грибків, бактеріофагів. Антиоксиданти – захищають від окислення і зміни кольору. Стабілізатори – зберігають задану консистенцію, підвищують в’язкість. Емульгатори – створюють однорідну суміш продуктів, що не змішуються, наприклад, води та олії. Піногасники – запобігають утворенню піни чи знижують його рівень.
                              Шкідливий вплив сухариків на організм
Багато хто, купуючи сухарики, не задумуються над тим, що вони дуже шкодять нашому  організму. Саме так! Оскільки в них є багато хімічних добавок. Самі виробники пишуть, що вони ідентично-натуральні і майже не шкідливі для здоров’я. Якщо ж проконсультуватися з різними спеціалістами або прочитати відповідну літературу, то можна побачити, що вони не зовсім безпечні, а навіть дуже шкідливі.
Ось, які хімічні домішки я знайшла на упаковках з під сухариків:
Е621(глутамат натрію) – шкідливий для ротової порожнини, органів дихання та шкіри. Порушує обмін речовин (призводячи до повноти), негативно впливає на нервову систему (руйнує нервові клітини).
Е627(гуанілат натрію) – викликає кишкові розлади, особливо шкідлива і заборонена добавка.
Е551(двоокис кремнію) – виникає діарея, збої  в роботі печінки.
Е631(динатрій іносинат) – викликає кишкові розлади, заборонений до використання в дитячому харчуванню, порушує нормальний артеріальний тиск, добавка протипоказана людям, які хворіють на астму і подагру.
Е414(гуммиарабик) – може викликати алергію.
Е1450(модифікований крохмаль) –  викликає діарею, призводить до розширення сліпої кишки та відкладення кальцію в нирках.
Е340(фосфат калію) – викликає розлад травлення та шлунка.
Е951(аспартам) – шкідливий для шкіри, призводить до виснаження запасів серотиніна в корі головного мозку, розвитку маніакальної депресії, припадків паніки, насильства та велика кількість побічних ефектів.
У сухариках міститься багато солі, яка провокує серцево-судинні захворювання, в них відсутні вітаміни та мінеральні речовини.
Як ми бачимо, різні хімічні домішки впливають на різні органи людини, але разом вони складають велику загрозу нашому здоров’ю. А таких добавок в одній пачці сухариків є   декілька. Тому перед тим, як купувати пачку сухариків, задумайтесь, що вона може зробити з вашим організмом.



Висновок
Узагальнення  результатів  мого дослідження  відображено в даній таблиці:
  
    Критерії
                                       Сухарики Флінт
шинка з гірчицею
червона ікра
бекон
холодець з хріном
краб
Хімічні домішки
Е621, Е627
Е621, Е551
Е621
Е621, Е627, Е631, Е551, Е414
Е621, Е627, Е551, Е340, Е951, Е1450
        4
         4
         5
        2
          1
Опитування
 7%
20%
23%
19%
31%
        1
         3
        4
        2
          5
Має найбільш шкідливий вплив на здоров’я
викликає кишкові розлади
виникає діарея, збої в роботі печінки
шкідливий для ротової порожнини
може виникнути алергія
шкідливий для шкіри
        4
         3
         5
          2
          1
Калорійність 100г продукту
422,8ккал
365ккал

365ккал
365ккал
392,02ккал
       1
         5
        5
         5
         2
Підсумок
      10
        15
       19
         11
         9
Підрахувавши усі бали, які отримали різні види сухариків “Флінт”, я можу сказати результати:
1. Сухарики зі смаком бекону (19балів)
2. Сухарики зі смаком червоної ікри (15балів)
3. Сухарики зі смаком холодцю з хріном (11балів)
4. Сухарики зі смаком шинки з гірчицею (10балів)
5. Сухарики зі смаком крабу (9балів)
Після дослідження я можна зробити висновок, що сухарики зі смаком бекону є найкращими, оскільки вони:
 – мають найменший склад хімічних добавок;
–  користуються великим попитом у споживачів;
–  мають не такий шкідливий вплив на організм людини як інші види сухариків;
– калорійність 100г продукту у них найнижча, але вона також може призвести до повноти людини. Тому що:
• дуже велика калорійність
   450-900ккал
• велика калорійність
   200-449ккал
• помірна калорійність
   100-199ккал
• низька калорійність
   30-90ккал
• дуже мала калорійність
   Менше 30ккал
Це означає, що наш продукт належить до продуктів з великою калорійністю.
Та щоб не писали на упаковках, щоб не говорили, наскільки б вони не були безпечні, варто пам’ятати, що рано чи пізно наш організм постраждає від сухариків. Оскільки їх смажать на олії, при цьому утворюється акриламід – хімічна речовина канцерогенної дії. Сухарики вміщують надлишкову кількість жиру, солі, спецій хімічних добавок.
     Сухарики – чудове доповнення до домашніх посиденьок. Їх обожнюють і діти і дорослі. Головне, вміти їх правильно вибрати. Отже, як вибрати сухарики?
     Купувати краще ті сухарики, які приготовані без масла. Вони містять у собі     2-3 грами жиру на 100грам, на відміну від сухариків, приготованих з маслом        9-11грам на 100 грамів продукту.
     Слід звернути увагу на термін придатності. Якщо сухарики гірчать на смак, то швидше за все, в упаковці відбувається процес окислення. Нерідко в ході нього утворюються шкідливі для організму речовини, в тому числі і канцерогенні. Такі сухарики можуть бути небезпечні для здоров’я. Фахівці рекомендують обмежити їх вживання – бажано до 1 пачки на тиждень.
 Як альтернативний варіант, можна розглянути приготування домашніх сухариків. Призвичаївшись, можна навчитися підсушувати шматочки хліба зі спеціями, приправами, зеленню. За смаком вони нічим не відрізнятимуться від промислових сухариків, однак, “хімія та інші сюрпризи  у них не присутні. Тому бережіть своє здоров’я, їжте тільки натуральні продукти. Перед тим як купувати щось у магазині, подивіться на його склад. Пам’ятайте: ваше здоров’я залежить тільки від вас!







Використані джерела інформації:
























Пам’ятка
 Харчові домішки і їх вплив 
на організм людини
Практично на всіх імпортних і на деяких вітчизняних продуктах зустрічається  інформація  про харчові домішки „Е”.
Чимало з них становлять загрозу для здоров’я людини.
Підозрілі
Е104, Е141, Е !50, Е151, Е180 Е241,
Небезпечні
Е110, Е120, Е122,  Е123, Е124, Е127, Е160, Е 450.
Заборонені
Е103, Е105, Е111, Е121, Е125-126, Е130,Е181.
Спричинюють онкологічні захворювання
Е106, Е210-211, Е213-217, Е240, Е330, Е477.
Становлять загрозу для кишково – шлункового тракту

Е212, Е218 – 219, Е220, Е221 -224, Е225 -226, Е320- 321, Е338 – 341, Е450 – 453, Е455 – 456, Е461 – 466.
Шкідливі для печінки та нирок
Е171 – 173, Е320 -322.
Викликають алергію
Е230 -233, Е239, Е311 – 313.
Порушують кров’яний тиск

Е250, Е251, 252.




















                                                        На конкурс   « Юний дослідник»
                                                        Тематика: Народознавство, краєзнавство.






       Образ коня у творчості
       українського народу










                                                              Підготував:      учень 5 класу
                                                                Семенюк Максим Вікторович
                                                               Керівник : вчитель біології   
                                                                 Тарасюк Любов  Іванівна.
                                                                                                                        


















Тема :  Дослідження образу – символу коня в творчості українського народу.



Мета : На основі літературних джерел провести дослідження образу коня  у творчості українського народу. Під креслити  специфіку  образу – складової народної поезії українців.





                                                      Вступ.
  Тварини – наші давні співмешканці по планеті. З тих пір як на Землі появилися люди, вони завжди були нерозривно звязані з тваринами. Із великої кількості диких тварин, які населяють Землю, люди поступово відібрали, приручили і одомашнили всього лише біля 50 їх видів, з яких пізніше вивели сотні різних порід домашніх і сільськогосподарських тварин.
  Тварини займають важливе місце в культурному і господарському житті людей. Не дарма люди здавна старались з повагою і розумінням відноситись до диких тварин і всіляко піклуватися по домашніх Поступово в літературі і в побуті появилось і  міцно увійшло в життя поняття про тварин як « братів наших менших».
   У всіх народів Землі тварини фігурують в давніх повір'ях, казках, легендах, піснях . Одні із них виступають як добрі і розумні, інші – як хитрі, підлі і злі,  а то і просто дурні. І всі ці казки, легенди, пісні стали скарбом фольклору, мистецтва, художньої літератури і  становить велику цінність, яка заслуговує  бережного ставлення.
Кінь – найважливіша особа  в кожному господарському подвір'ї нашого села, перший надійний помічник господаря у всіх життєвих випадках. Це розумна тварина і при правильному поводженні з нею можна отримати не тільки помічника , але й друга. Тому і захотілося провести дане дослідження , адже і в нашому господарстві мешкає кінь – улюбленець нашої родини. Недарма  він є народним персонажем казок, пісень, легенд…



                           Біологічні особливості  тварини.

  Кінь належить до непарнокопитних тварин родини конячих. Одомашнення коней почалося 5-6 тис. років тому. Єдиний дикий кінь, що зберігся – кінь Пржевальського – живе в центральній ( глибинній) частині пустині Гобі ( Монголія.)
   Одомашнені коні швидко поширилися по всьому Євроазіатському материку. В Америці коней не було до появи там європейців. В Африці коней розводять із сухим кліматом, вологі тропіки вони переносять погано.
   Коні, одомашнені в різних місцях, існували в різних природних умовах, що мало вплив на тип і їхні властивості. Крім того, людина юдина поступово переробляла і змінювала природу коней, виробляючи в них нові, потрібні їй властивості і якості.
   З часом у різних народів складалися свої методи конярства й утворилися свої породи коней.
    Наприклад, народи, які вели кочовий спосіб життя, розводили коней великими табунами. Коні цілий рік перебували на підніжному кормі, добуваючи його навіть  з-під снігу. Так були створені дуже витривалі, загартовані в суворих  умовах степів породи коней: монгольська, казахська, киргизька, башкирська.
     Кінь швидко пересувається, здатний везти великий вантаж. Повного розвитку кінь досягає у 4 – 5 років. Народжує,  як правило, одне лоша. Лактація триває  6 -  8 місяців і за сприятливих умов годівлі  й утримування лошиця може дати від 15 до 20 кг молока за добу. Живе кінь 25 – 30 років. Добре переносить спеку ( до + 50  С ) і холод (до --60  С),  легко акліматизовується, тому дуже поширений у всьому світі. Кінь погано бачить на відстані понад 500 м, але добре розрізняє форми, розміри предметів та їхні кольори й добре бачить у темряві.
  Кінь – постійний помічник людини в сільському господарстві Багато століть коней використовували в армії. У зв'язку з розвитком  кінного спорту  вирощують високоякісних верхових і рисистих коней.



                           Літературне дослідження

Уособлення образу коня
           Інтерпретація образу
1). Кінь– символ
сонця
 У давніх слов’ян , вважають, що кінь це символ сонця , з ним пов’язують вмирання та народження сонця , а у «Ведах» кінь персоніфікував  сонце ,  яке називається «швидконогим» , «бігуном» . В  давні часи  кінь вважався дітищем . як Білобога (стихії світла), так і Чорнобога   (стихії темряви) ; при  цьому світлому богу  зазвичай  належав  білий кінь, а темному – чорний.
2). Кінь-символ швидкості , витривалості, степової волі, символ вірності, відданості.
   У народнопоетичній творчості українського народу  кінь-символ швидкості , витривалості , степової волі. Тобто релікт наїзницького пособу життя, символ вірності та відданості. З цим нерозлучним побратимом долав колишній лицар чи козак безмежні степові простори. У піснях кінь наділений лицарською вдачею. Він рятує свого вершника  у боях, радіє його успіхам й сумує його невдачам , навіть карає свого пана у випадку неморальності , а коли той загинув , копитами копає могилу  й біжить до батьків сповістити  про смерть сина . Це майже сакральна тварина .  Про сакральність цієї тварини та позитивне , шанобливе ставлення  до неї в українській народній традиції свідчить і те, що загиблих у битві  бойових коней князі хоронили на  спеціальних помостах і насипали над ними курган , наче над воїнами , або коли ховали богатирів , які жили  колись на світі  то разом  ними ховали і коней , бо вірно служили.

3). Кінь-символ свободи, уособлення мужності , сміливості
    Кінь уособлює для українця  вільне життя , нескорений дух, стрімкість дій  та вчинків . Кінь невід’ємний від козака , отож, і від ідей волелюбства , свободи. Образ коня можна пов’язати з притаманним для українців потягом до волі, до особистої незалежності індивіда  та нації. Кінь є символом  прагнення до боротьби, а також уособленням  мужності, сміливості воїна в бою.
4). Кінь – національний символ
  Образ коня наявний у всіх родах і жанрах української  народної творчості : в обрядовому та позаобрядовому фольклорі – у ліричних піснях і в казках, у колядках та щедрівках, в історичних піснях.  легендах,   переказах. У більшості випадків він є виразником національного символічного значення.
5) Кінь - міфологізована тварина






   Міфологічне значення образу коня  яскраво відображається в замовляннях  , магічних казках, епосі, де він, якщо не дика, то принаймні не домашня , не тяглова тварина . А оскільки він не домашня тварина, то він і не вписується з такими поняття -ми , як хата, сім'я , культура, а навпаки – поєднується з лісом , стихією.
    Кінь – це й істота , яка  має зв'язок із потойбічним світом , маючи здатність передбачати лихо чи смерть свого господаря, бути віщим , а також  бути провідником на «той світ», отже це образ  посередника  між «тим» та «цим» світами.
     «Кінь може летіти між світами туди , де живуть предки» , віщує майбутнє, знає всі таємниці світу. Кінь постає ритуальним перевізником ініційованого  при його потраплянні  в міфічний простір лісового табору. Роль такого перевізника  або ж провідника часто виконує чарівний кінь – помічник казкового героя, або напівдемонічна істота (казка « Кобиляча голова» .  
6). Кінь - атрибут богів та святих , казкових богатирів
У замовляннях білий чи вороний  кінь  є атрибутом Господа  , святих Іллі , Юрія . Авраама, Петра і Павла; у казках допомагає героєві побороти  дракона. Одним з найархічніших  у нашій  міфології є образ вершника, що поборює змія, тобто є супротивником нечистих, демонічних сил: « На морі , на Кияні, на острові Буяні, на біл-горючому камені Алатир, на хороброму коні сидять Єгорій Побідоносець, Михайло Архангел, Микола Чудотворець, перемагають змія лютого, вогненного, який літав до невірного царства пожирати людей, убили змія лютого, вогненного, визволили дівицю царську і всіх людей».
 Також існує тісний зв'язок коня з нечистою силою: українські легенди про створення коня з чорта, який насміхався з важкої праці землероба, застосування кінських кісток, черепа, волосу в магічних діях, в  обрядах спалення відьми та варіаціях цих обрядів; наділення шаманськими властивостями ( казкові епізоди, коли кінь допомагає героєві викупатися в окропі, передбачає майбутнє чи сам виконує завдання героя).

7). Кінь –вісник смерті.
  Цей фольклорний мотив коня – вісника смерті відомий у « Повісті минулих літ» де волхв пророкує Олегові смерть від коня, князь наказує прогнати коня  у степ, а пізніше дізнається про смерть і насміхається над пророцтвом, але наступивши на  череп тварини  Олег  гине від укусу змії, яка звідти виповзла. З цієї легенди бачимо, що  кінь був найвірнішим другом і супутником воїна. Разом  зі смертю коня наступає і старість його господаря, згасають його запал і поривання, зникає прагнення до боротьби, пов'язаної зі здобуттям волі й незалежності.
8). Кінь - цілитель
 У замовляннях кінь допомагає від усіх недуг: кровотечі, більма, перелогів,від злого слова та любовних приворотів І це теж свідчить про його універсальність, вищу владу і міць.
9). Кінь – свідок почуттів
Із образом коня пов'язують уявлення про кохання, милу дівчину, бо саме кінь є свідком почуттів і переживань козака. Дівчина , віддаючи честь своєму коханому, перш за все піклується про його коня:
…Взяла коня за повода,
А милого за рученьки,
Повела коня в станицю,
А милого в світлицю.
Дала коню овса, сіна,
А милому меда , вина.

     Серед портретних характеристик образу коня надають  кольористичних ознак. В українських фольклорних матеріалах кінь найбільше наділений кольоровими атрибутами. Він вороний, буланий. Сивий, сірий, білий (« уособлення божественного світу предків»); у замовляннях – нерідко рудий, червоний, зі срібними копитами, зі  золотосяйною гривою. Кольорова шкала коня відповідає шкалі півня: від чорного до білого через сірий ( інколи червоний ). Саме цим символічна масть коня пов'язана  з добовим  світловим  циклом.



       Висновок. Проаналізувавши літературні твори, слід відзначити, що для української народної творчості  біль характерним є сприйняття коня як вірного товариша, самовідданого помічника. Символіка народнопоетичного образу коня пов'язана з образами козака, воїна, степу і несе позитивне навантаження на читача.
          На мій погляд, фольклорний образ коня насичений і багатий і стоїть поруч з традиційними символами зозулі, сокола, голуба, орла, горлиці, бджоли, лелеки, тура і відображає специфіку народної поезії українців. Цей образ дійсно багатий , за що  заслуговує на глибоке вивчення науковцями, фольклористами.



    Література.
1.     Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування. Київ: Довіра,1992.
2.     Войнович В. Українська міфологія. Київ: Либідь,2002.
3.     Кононенко В.І. Рідне слово. Підручник для шкіл з поглибленим вивченням української мови.Київ,2001.
4.     Новикова М. Українські замовляння. Київ: Дніпро,1993.
5.     Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. Київ :Наукова думка, 1978.
6.     Українські народні казки Київ Весела,1990.
7.     Хрестоматія із зоології. Київ .Радянська школа,1988.







        Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
        Відділ освіти Любешівської РДА
        Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Бірки




                                                         Краєзнавчо-дослідницька робота
                                              Напрям експедиції « Географія рідного краю» 






Тема: Антропогенний вплив на водно-болотні угіддя Полісся











2013


  

Автори:  Рудчик Дмитро Анатолійович, учень 11 класу
Домашня адреса: буд.56, вул. Леніна, с. Бірки, тел.0682413405
                Мокич Дмитро Валерійович, учень 9 класу
 Домашня адреса: буд. 23, вул. Леніна, с. Бірки


Керівник : Тарасюк Любов Іванівна, вчитель географії і біології
                     Тел.. 0977487091






















                                       Зміст
1.Вступ
2.  Нарис  про озеро Добре.
3 . Вплив господарської діяльності на річку Цир.
4. Природоохоронні заходи.
5. Висновок.
6. Додатки:
-картосхема
- фото
- презентація.










                                              Вступ
    
       Дослідження  здійснювалося на протязі навчального року учнями  Рудчиком Дмитром Анатолійовичем та Мокичем Дмитром Валерійовичем.

      Суть дослідження. На території земель Бірківської сільської Ради знаходяться  водно-болотні угіддя: в 5-ти кілометрах від населеного пункту  - озеро Добре та річка Цир. Старожили згадують їх як унікальні цікаві природні об’єкти. Оскільки людей 80-90 річного віку залишились одиниці – виникла ідея відновити екологічне минуле цієї території, прослідкувавши природні зміни 80-100 річної давності , показати цінність цього об’єкта та привернути увагу громадськості та молоді села до бережного ставлення до них, щоб не втратити.
        Основним завданням було зібрати щонайбільше інформації з різних джерел: літератури, з розповідей очевидців різних років,  працівників екологічного центру Національного парку Прип’ять – Стохід. На превеликий жаль з літературних джерел почерпнути інформації вдалось мало, тому опис території базується в основному на розповідях очевидців та власних дослідженнях.
          В одного з жителів села збереглась військова топографічна карта видавництва 1931 року, що дало основний поштовх до дослідження і, яка дала змогу порівняти природні об’єкти . (Додаток 1)
            При зустрічах з колгоспниками 50-60-х років ХХ століття відновилась картина хижацького використання озера Добре.
          З метою підтвердження інформації здійснено кілька походів до озера Добре та  на місце озера Гниле , яке на сьогодні є зарослим і перетворилось в топке болото , покрите  чорновільшанником і є небезпечним  для походів. Під час походів зроблено фотографії .  Здійснено похід і берегами річки Цир.                                                                                                                             
            Другим завданням була систематизація і узагальнення зібраних матеріалів. Для цього була залучена ком ютерна техніка, цифровий фотоапарат.
      Результати дослідження:
                         - написання нарисів про озеро Добре  та річку Цир;                                                           
                        
                         -  відслідкування негативного впливу господарської діяльності людини на водно-болотні угіддя;                      
                           - з допомогою публікацій, фотовиставки, презентації позакласного заходу ознайомлено жителів села  з цим природними біоценозами, наголошено на його унікальності.      

            Головне в дослідженні:
- показ швидких безповоротних змін у природі, причиною яких є необдумана  людська діяльність;
- наголошення на цінності водно-болотних угідь, які є водним акумулятором, постачальником кисню в атмосферу, очисниками повітря і води від шкідливих радіоактивних домішок, де вони частково знешкоджуються, відкладаються, переходять у відклади, а ,отже є природним геохімічним бар єром у природі.
                              
               
                                       Озеро Добре

        Багата і різноманітна природа Волинського краю: таємничі ліси і просторі заквітчані   луки, численні озера з чистими, прозорими плесами. Незаймані поліські озерно-болотні ландшафти, унікальний рослинний і тваринний світ - усе це ви можете зустріти тут, у нас в Любешівському районі, на території села Бірки.
 Недарма ж рішенням облвиконкому № ЗО від 4.09. 1985 року ділянка заплави річки Прип'ять загальною площею 850 га оголошена гідрологічним заказником, який має міжнародне значення. А сьогодні це частина Національного парку Прпять – Стохід. Це місце поселення водоплавних птахів і очеретянки прудкої , місце харчування лелеки чорного, занесеного до Червоної книги України. На території цього заказника, в п'яти кілометрах від села Бірки, між річками Прип'ять і Цир ( притока Прип'яті ), серед болотного ландшафту знаходиться невелике за площею (8 га), але цікаве за природою озерце під назвою Добре. Чому Добре? Та тому, що озеро з його оточуючим болотом було багатим на рослинний та тваринний світ ( багатим для населення, зручним для відпочинку, одним словом, було доброю місциною). Так пояснюють назву озера місцеві жителі. До озера легко добратись. Виїхавши за село автотрасою, перетнувши річку Цир по мосту - 500 метрів на захід, а далі в північному напрямку по ґрунтовій дорозі вздовж меліоративного каналу, потрапляєте прямо до озера. Відомостей про історію дослідження території не має. Хоча , вважають, що на Поліссі не було такого болота чи озерця , де б не ступала нога академіка Тутковського.
 За примітивними нашими дослідженнями озеро Добре заплавного походження.  Округлої  форми, дно нерівне, порівняно велика глибина (7-8 метрів ) при невеликій площі ( 8 га ). Вода в озері чиста. Із заходу та сходу дно тверде, піщане, з півдня і півночі -мулисте. Втративши будь-який зв'язок з Прип'яттю, навіть в посушливі роки, озерце залишалось повноводним, лише змінювало конфігурацію берегової лінії Розповідають старожили ( Семенюк А.М.), що навіть у роки найбільшої посухи (1820р.) , коли вода зникла в колодязях, з ближніх сіл приїздили сюди з бочками по питну воду. Наявність доброї води жителі пояснюють існуванням підземного джерела, яке також живить дане озеро. У повноводні роки, коли Прип'ять виходить з берегів, затоплює всю заплаву і зливається з річкою Цир, болото перетворюється в суцільне море. Тоді серед цього моря важко знайти озеро Добре, хіба що за двома пагорбами, які знаходяться вище рівня озера на два метри і зайняті : один - верболозом, а другий - луками. Поступово спадає рівень води, річки входять в свої береги, серед болота залишаються вири ( так місцеві жителі називають залишкові „блюдця" різної глибини та „ бігухи" ( тимчасові річечки, які ще течуть до озера з різних напрямків Повінь або паводок закінчується: вири висихають, а бігухи перетворюються в сухі русла. Мандруючи по вирах і бігухах, рибалки та й браконьєри в цей період можуть отримати найбільший улов. Саме в цей період гине багато живності. Все рідше і  рідше повторюється такий зв'язок озера з навколишнім  водним  світом, бо і клімат став теплішим, і меліоративні роботи даються взнаки.
     Розповідає Семенюк Б.Д.: «В 1962 р. був розроблений проект осушення низинних боліт ( 2700 га), за який колгосп заплатив 16 тис. крб.. За проектом потрібно було прокопати цілу низку каналів, що сполучити  р. Цир і р. Припять, поставити дорогі насоси. Але, напевно, найшлась якась розумна людина, яка не допустила реалізації цього проекту. А меліорація  все-таки відбулась: було прокопано кілька перпендикулярних каналів до р. Цир. Болото стало доступним  для людини. Що це дало? Знизився рівень грунтових вод, часте коливання рівня води в озері Добре, зникли малі річки, залишкові озера («вири»). З заходу на північний схід текла маленька річка, Гнилою звалась, впадала в Гниле озеро (див. польську карту ,додаток 1)Не має сьогодні цих біоценозів. Пан з с. Погулянка  тримав рибного садка на Гнилому озері і  щотижня мав непоганий улов лина і червоного карася» . Нам вдалося за допомогою працівників лісу  віднайти місце Гнилого озера, яке перетворилось у топке болото , заросле чорною вільхою. Тільки великі чорні вікна води можуть підтвердити , що тут колись було озеро.
 Рослинний покрив цієї території є порівняно збереженим і характеризується значною різноманітністю.
    Узбережжя озера місцями вкриті заростями латаття сніжно - білого (північний берег) та глечиків жовтих ( південний берег) . Це рідкісні реліктові угрупування, занесені до Зеленої книги України. Ці рослини з широкими плаваючими листками, характерні для нашого Полісся. Влітку, коли на поверхні розпускаються ніжні лілії, озеро стає неповторно красивим. Розкриваються квіти тільки в сонячний день, майже точно о 7-й годині ранку, а стулюються о 17-18 годині. Отже, латаття є свого роду квітковим годинником, а перед дощем квіти не розкриваються; якщо похмура погода встановлюється надовго, вони взагалі ховаються під водою. Тому здавна в народі латаття біле було ще й надійним барометром. В південній приозерній частині болота панують зарості півників жовтих, які гарно цвітуть весною і на початку літа.( поки цвітуть півники - трава впору буде заготовлена на сіно - так визначають сінокіс селяни). Зі сходу берег чистий, піщаний, легкодоступний до водного плеса, тому водна і болотна рослинність відсутня, а берег зайнятий лучною рослинністю. З півночі та заходу, вздовж мілководдя тягнуться зарості очерету, які чергуються з верболозом та лозою. Західна сторона важкодоступна для підходу до водного плеса. В окремі роки очерет утворює непрохідні хащі висотою 2-3 метри. Ця рослина у весняний період іде на корм худобі, а в зрілому віці раніше використовували для покрівлі будівель. Прибережно-водні зарості ( очерет, осока, ситняк ) мають важливе значення для збагачення фауни. Тут гніздяться водоплавні птахи, нереститься і нагулюється риба, селиться ондатра. Разом з тим , після відмирання і розкладу, водні рослини можуть повторно засмічувати водойму органічними речовинами. Тому при надмірному розростанні прибережно-водної рослинності слід частково викошувати її у зимовий період. Водна і прибережно-водна рослинність - це своєрідний біологічний індикатор екологічного стану водойми. На озері спостерігається надмірний розвиток рослинності ( особливо з півночі і півдня ). Це сигналізує про посилення небажаного процесу - заростання озера. Очерет, осока, гарне личко в козака..." - так співають на Поліссі. Ці рослини - одвічні супутники поліщуків, вони здавна живуть у народній творчості озерного краю. Це не лише окраса, зелене намисто озера, а й надійна екологічна ніша, притулок, дім , де накрито стіл" для птахів , звірів, риб і плазунів.
     Озеро Добре було колись багате рибою, раками, траплялись екземпляри щуки довжино більше одного метра, а лина - вагою 10 кг. На сьогодні збіднів рибний світ як своїм видовим складом так і кількістю. Семенюк Б.Д. розповідає: «    в 60 –х роках в колгоспі вирощували коноплі, щоб отримати з них волокно, треба було тривалий час їх вимочувати у воді. Вирішили мочити в озері. Поверх  коноплів, щоб вони не спливали, клали дерняки, поверх дерняків – гілля верболозу. Моторошно було дивитись як дохла риба, а раки розлазились по болоту, де й знаходили свій кінець. Не витримували наркотичного насилля. Невдовзі перестали мочити в озері коноплі,бо їх просто  не вирощували в колгоспі. Поступово відновлювався тваринний світ, але вже ніколи не повернувся до попереднього рівня.»


                  Вплив господарської діяльності на річку Цир

Цир – річка в Україні, права притока Припяті, басейн Дніпра. Довжина 57 км,  Площа водозбірного басейну 507 км2. Заплава заболочена, шириною 1-3 м.  Річище виправлене, використовується як водоприймач осушувальної системи. Бере початок біля села  Яловецьк  К-Каширського  району, тече північному, північно-східному напрямку по території  Камінь-Каширського, Любешівського районів. В районі села Цир переходить в старе русло Припяті (старицю) і північніше с. Лахвичі впадає в Припять.
В межах села протяжність 11 км. Як видно із карти №1  природне русло річки було слабо звивисте, а з карти № 2 річище випрямлене; річка скоріше нагадує канал а ніж річку. Русло річки випрямлялось в кілька етапів:  вперше незначне , ще за Польщі, вдруге – на початку 70-х років ХХ століття – коли виконувалась програма масового осушення боліт. Система осушувальних каналів, регулювання рівня води зробили доступною заплаву річки (болото) для людини. Водночас зникли малі річки, болото  перетворилось на доступну луку, яка стала частково пасовищем, а частково ріллею.
Річку Цир в межах села можна умовно поділити на 3 ділянки (відрізки):
перша 6 км – це система осушувальних каналів, паралельних, які виносять свої води в річку. Закінчується цей відрізок насосною станцією.
друга ділянка річки – від насосної станції, по урочищі Завласся, де річка найбільш близько підходить до села (200-500 м). Тут вона  має найбільш рівне русло (шириною до 8 м, глибиною 2 м). З півночі  два меліоративні канали живлять річку в період повеней. Лівий берег річки нижчий, заболочений, правий – вищий. Використовується на цьому відрізку заплава як пасовище худоби.
Третій відрізок річки ( ≈ 2 км) підпадає під територію національного парку «Прип’ять-Стохід». Ліва і права частина заплави використовується для сінокосу, а восени – для випасання худоби. На 2-х останніх ділянках річка не має дамби. У річці водиться риба. Найбільш поширеними видами є: карась, окунь, щука, линок, плотва. Швидко збільшуються чисельність ротана.
На водозбірних каналах за останні кілька років розширилась популяція бобрів, сліди діяльності ( гатки) яких доводиться руйнувати. В  районі  природоохоронних територій зустрічаються угрупування  латаття білого, гніздиться очеретянка прудка.
На берегах річки не зафіксовано сміттєзвалищ, не побудовано підприємств, виконує вона в основному сільськогосподарську функцію: підтримує рівень ґрунтових вод, напуває худобу, створює рекреаційну зону для громадян села. Такою є річка сьогодні
Як свідчать старожили села,( з розповіді Семенюка Бориса Даниловича,1938 р.н. «Років 80-90 назад, річка була більш повноводною, з широким руслом, багатою на рибу та водоплавну птицю. Вона годувала невелике село (200  дворів, а зараз -500)  рибою. Тільки в певний період  селяни йшли   на заплаву за качиними яйцями та з кладки всіх не забирали . Цікавий спосіб збирання яєць: до пояса чіпляли глиняного глечика, в нього ж розбивали і виливали вміст яєць. Під час польської влади за річкою проводився екологічний нагляд: в місцях замулення  береги укріплювали  плотами з верболозу , у весняно-літній період заборонялось випасати худобу та прогулюватись із собакою – період розмноження пернатих. Під час меліоративних робіт при очищенні і вирівнюванні головного русла із дна було піднято довбаного човна , а в кількох жителів ще зберігаються залишки  човнів. Це свідчить, що річка була судноплавною і жителі мали водний шлях аж до оз. Люб’язь.»
Річка сьогодні міліє, в посушливі роки на декількох ділянках утворюються броди – де можна перейти річку, або переїхати транспортом. Падає врожайність на полях, що розташовані в заплавах , всихають дерева в урочищі Коків ліс. Все рідше бувають повені на річці (остання – 2009 р.) – та й вони короткочасні. А колись під час повені річка зєднувалась суцільним «морем» з Припятю,то від  неї збагачувалась видовим складом риби.
З  польської карти № 1 та картосхеми 2 видно зниклі водні обєкти  на протязі останніх 80 років. І нам потрібно подбати , щоб р. Цир (а називалась вона в нашому селі інакше: на1-му відрізку від с. Погулянка – Буком, а від мосту – Брища, тепер мало хто про це памятає, лишились лише одноіменні назви урочищ).        Річка довго    служила нашим нащадкам і мала чисту джерельну воду.
Провівши дослідження води в річці, виявили, що найбільш забрудненою  вона є в районі водозбірних каналів, оскільки прокопані канали були в 70-х роках, дренажна система  замулена і не очищується. Меліоративні канали знаходяться в край занедбаному стані (фото №4), заростають верболозом, очеретом, сюди ж скидають сміття, бур’яни з орних земель, які знаходяться між меліоративними каналами (землі розпайовані і перебувають у власності громадян села). Влітку вода застоюється, що спричиняє масове розмноження водоростей (цвітіння води). Така вода і потрапляє до основного каналу (річки Цир), де протягом кількох кілометрів вона вже змінює свої фізичні і хімічні показники на краще. Занедбаність каналів призвело до того, що тут поселились бобри, чисельність яких з кожним роком збільшується. Бували випадки, (із свідчень працівників водозбірної системи) , що доводилось неодноразово розбирати на основній річці їхні гатки, та й ремонтувати пошкоджену ними дамбу.
Від моста річка має зручний підхід , порівняно широке плесо. Тому територія використовується як рекреаційна зона (відпочинок, купання, ловля, риби) .Від насосної станції річка має рівні береги, не дамбовані, поблизу знаходяться теж огороди громадян; здійснюється випасання худоби.
 Ця територія найбільш забруднюється антропогенними відходами (пляшки, пакети, тверді матеріали .
Береги замулюються внаслідок напування худоби, природна рослинність сильно витоптується і виїдається (коні, корови) – тому збіднена різноманітність.
І найкращий стан річки в районі заповідної зони : регулярно здійснюють контроль за станом рослинності, викошується трави, береги укріплюють, береги не дамбовані. В заплаві гніздиться очеретянка прудка (вид занесений до Червоної книги), на водному плесі трапляються угрупування латаття білого. Вода прозоро-чиста.


           Природоохоронні заходи

Щоб зберегти  гідрологічну цінність р. Цир, потрібно:
1.                       Очистити систему каналів в південно-західній  частині 
                  річки;
2.                       Регулювати поверхневий стік вод;
3.                       Здійснювати протиерозійні роботи на водозбірній площі;
4.                       Створювати водозахисні лісові насадження;
5.                       Укріпити береги на ділянці № 2. На літній період обладнати спеціальну зону для відпочинку. Проводити розяснювальну роботу серед населення про значення річки Цир і потерпання її від антропогенного забруднення.
           Щоб зберегти озеро  Добре,необхідно:
                            1.Очищати береги від замулювання;
                             2 Періодично викошувати очерет;
                             3.Нездійснювати браконьєрських вчинків;
                              4. Любити  свій рідний  край.
.



                                               Висновок.   
Порівнявши карти різних років, провівши дослідження серед «очевидців», здійснивши власні спостереження, слід відзначити, що  людина досить часто втручається в закони природи, порушує їх. Порушення природи відбивається бумерангом . Що ж ми маємо сьогодні з нашими водно-болотними угіддями? Озеро Добре  поступово заростає, змінилась його конфігурація, зменшилась площа і, можливо , в ХХІІ столітті його не буде. Потребує допомоги й річка. Та частина території, що належить Національному парку Припять- Стохід  відчутно вирізяється як біологічним різноманіттям та і екологічним станом  водойм.  Південно-західна – поступово перетворюється назад у болото. Свідченням цього є заболочення орних земель на протязі останніх чотирьох років, вилучення  у людини природою багатьох ділянок . В болото може перетворитись і річка Не даймо загинути цій красі.











Використана література
·        «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
·        «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967.
·        Карта Генерального штабу М-35-3 (13-35-003) 1986 рік.
·        Карта Генерального штабу М-35-014 (13-35-014) 1979 рік.
·        Винокурова Н.Ф. и др. Природопользование: Учебник для 10-11 кл. – М., 1994.
·        Гайдаш С.Г. Розвиток екологічної компетентності та успіху. – К., 2002.
·        Гродзинський А. На шляху до екологічної моралі // Ойкумена,- 1991. – № 1.
·        Олдак П.Г. Колокол тревоги, - М., 1990.
·        Л.П. Царик Підручник для 10-11 кл.
·           Інтернетресурси.



































         Додадки


































Діяльність бобрів






Занепад меліоративних каналів приводить до заростання русла річки Цир






Річка Цир












 




Немає коментарів:

Дописати коментар