Блог вчителя біології Тарасюк Любові Іванівни: Методичні розробки

Відділ освіти і науки Любешівської РДА

Районний методичний кабінет

загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

с. Бірки

Особистісно зорієнтоване навчання на уроках біології в 9-му класі

Підготувала вчитель біології

Тарасюк Любов Іванівна

2012 рік

Анотація:

Даний методичний посібник містить рекомендації щодо проведення особистісно орієнтованого навчання в 9 класі, а також готовий роздатковий матеріал опорних тематичних планів і індивідуальної картки учня.

Дані посібника можуть бути використані при тематичному плануванні уроків, а також спонукають до творчості вчителя і учня при підготовці до кожного уроку теми і позакласної роботи.

Автор – упорядник:

вчитель біології Тарасюк Любов Іванівна

Рецензенти –

методист райво Олішкевич Людмила Вікторівна

вчитель біології Самчук Людмила Артемівна

Розглянуто на засіданні педагогічної ради загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст.. с. Бірки, протокол №3 від 24 грудня 2010р.

Зміст

1.Вступ

І. Особистісно орієнтований підхід у навчанні біології

ІІ. Основні шляхи удосконалення уроку в сучасній школі

- порівняльна характеристика традиційного та особистісно орієнтованого навчання;

- основні ознаки особистісно орієнтованого навчання.

ІІІ. Реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання на уроках в 9 класі.

- індивідуальна картка навчальних досягнень учня;

- опорні тематичні плани.

ІV. Універсальний конструктор уроку.

V . Використана література.

ВСТУП

Перетворення України на розвинену самостійну державу висуває принципово нові вимоги до діяльності вчителя та учнів, створення такої моделі педагогічного процесу, яка забезпечувала б формування покоління, здатного до вирішення проблем державного масштабу .

Головним завданням біології на сучасному етапі є формування розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя уміти застосовувати знання в певних життєвих ситуаціях.

Учень сучасної школи має володіти певними якостями,зокрема:

- Самостійно набувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці.

- Грамотно опрацьовувати інформацію.

- Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах .

- Самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

Сформувати такі якості можна через особистісно орієнтоване навчання . Особистісно орієнтоване навчання – це процес, у якому особистість учня перебуває в центрі уваги вчителя, де сама пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною .Традиційна парадигма вчитель – підручник – учень замінюється новою учень – підручник – учитель.

Мета особистісно орієнтованого навчання – створення умов для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності та суспільних відносин .

Орієнтація на особистість вимагає від учителя запровадження інтерактивних методик:

- Використання активних форм і методів навчання, розвиток пізнавальної активності, орієнтованої на кожного учня.

- Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу.

- Стимулювання розвитку мислення, спонукання учнів до висловлювань власних міркувань, використання творчих завдань, рольових ігор .

- Підтримка учня в його бажанні знаходити свій спосіб роботи, аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці.

- Створення навчальних ситуацій, що дають змогу кожному учневі на уроці виявляти ініціативу, самостійність у роботі.

- Створення умов для природного самовираження.

У навчальному процесі вчитель виступає в ролі організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника й консультанта. Треба, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В. Сухомлинський вважав небезпекою, що морально калічить людину, щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним та корисним .

І. Особистісно орієнтований підхід у навчанні біології.

1.Завдання особистісно орієнтованого навчання.

- Розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини..

- Максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний досвід учня.

- Допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися та само реалізуватися, а не формувати попередньо задані якості.

- Сформувати культуру життєдіяльності, як дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначати лінії поведінки.

2. Головні вимоги особистісно орієнтованих технологій ( за І. Якиманською)

- Навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб’єктивного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання.

- У процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктивного досвіду школяра з науковим змістом здобутих знань.

- Активне стимулювання учня до самооцінної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями.

- Конструювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу школяреві вибирати його зміст, вид, та форму під час виконання завдань, розв’язування задач.

- Виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно.

- Необхідно забезпечувати контроль і оцінку не тільки результату, а й головним чином процесу навчання.

- Освітній процес повинен забезпечувати побудову , реалізацію, рефлексію, оцінку навчання як суб’єктивної діяльності.

3. Доцільність реалізації особистісно орієнтованого підходу

- Традиційне навчання вже не може бути провідним у цілісному освітньому процесі. Значущими стають ті складові, які розвивають індивідуальність учня, створюють всі необхідні умови для його саморозвитку, самовираження.

- Особистісно орієнтоване навчання забезпечує розвиток школяра, ґрунтуючись на виявлених індивідуальних особливостях його як суб’єкта пізнання і предметної діяльності.

- Освітній процес особистісно орієнтованого навчання дає кожному учневі на підставі його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і власного досвіду можливість реалізувати себе у пізнанні, навчальній діяльності.

- Особистісно орієнтоване навчання будується на принципах варіативності, тобто визначенні змісту, методів і форм навчального процесу, вибір яких має здійснюватися вчителем з урахуванням розвитку кожного школяра для його педагогічної підтримки у пізнавальному процесі.

- Освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є важливим засобом становлення духовних, інтелектуальних якостей учня, що виступає основною метою сучасної освіти. Освіченість формує індивідуальне сприйняття світу.

4. Внутрішня диференціація.

Особистісно орієнтовна система навчання передбачає володіння вчителем методом диференційованого підходу, який різниться за складністю, методами і прийомами.

Сутність внутрішньої диференціації полягає в тому, що навчальна діяльність школярів організовується відповідно до рівня їхніх навчальних можливостей.

Внутрішня диференціація визначається такими моментами:

- вивчення індивідуально-психологічних особливостей учнів і виділення на цій основі типологічних груп;

- створення сприятливих умов для навчання і розвитку школярів з різним рівнем навчальних можливостей за допомогою:

* послідовності застосування;

* добору дидактичного матеріалу окремо для сильних і слабких учнів.

Особливе значення мають уміння працювати з підручником. Проводити лабораторні роботи, спостерігати, фіксувати отримані результати і на їх основі робити висновки . Максимально слід використовувати колективне обговорення результатів, взаємні консультації під час виконання складних завдань . За такої форми роботи зберігається і самостійність кожного учня, і вчитель має можливості працювати з більшою кількістю школярів;

*диференціації навчальних завдань за змістом, ступенем складності, який визначає темп оволодіння програмним матеріалом та характер допомоги, що надається учням під час виконання роботи;

* варіювання методів контролю, корекції та оцінювання навчальних досягнень учнів.

5. Пізнавальна активність

Пізнавальна активність учня виявляється в його ставленні до змісту і процесу навчання, прагненні до ефективного оволодіння знаннями та способами діяльності за оптимальний час, мобілізації морально-виховних зусиль для досягнення навчальної мети.

Пізнавальна діяльність може мати пошуковий , дослідницький та прогностичний характер. Учень повинен вірити в свою здатність розв’язувати пізнавальні завдання.

Позиція вчителя в особистісно орієнтовному навчанні так: « Я прийшов до вас, щоб разом з вами шукати і знайти відповідь на певні запитання».

Відкриття на уроці – це результат колективної творчості. Крок за кроком переорієнтовуємо дітей від запам’ятовування до розуміння , від пасивного прослуховування до активного пошуку відповідей..

6. Механізм індивідуалізації навчання

Індивідуалізація навчання передбачає засвоєння знань дитиною в тому темпі, який зумовлюється пізнавальними здібностями, а також дає можливість максимально розвивати власні позитивні задатки. Ключовим механізмом індивідуалізації навчання є принцип спіралеподібної побудови навчального матеріалу. Він дає змогу звертатися до вивчення матеріалу кілька разів і розглядати його з різних позицій на все більш складному рівні.

7. Мобілізація пізнавальної активності учнів на різни них етапах уроку

Сприяти зацікавленості учня передусім допомагає чітко та доступно сформульована мотиваційна установка. Для мотивації навчальної діяльності використовуються різноманітні прийоми.

Створення проблемних ситуацій

Проблема , поставлена на початку уроку, забезпечує активізацію мислення

Цікава інформація

Поставлена проблема чи цікава інформація спонукає учнів самостійно дати відповідь

Навчальна дискусія

Навчальна дискусія дає змогу вчителю використати різні погляди щодо тієї чи іншої проблеми, а учням – обґрунтувати свою позицію. Правильні чи помилкові судження затверджують у свідомості учнів основні теоретичні положення і висновки.

Робота в групах

Робота в групах стимулює учнів до обговорення, використання різних способів розв’язання завдань і дає можливість кожному проявити ініціативу, самостійність, аналізувати свою роботу.

Ігри

Знання повинні засвоюватися з позитивними емоціями – радістю, зацікавленням. У педагогічній діяльності важливе місце займає гра. Завдяки іграм на уроках діти не тільки аналізують певні явища, а й набувають певного досвіду. Формуванню спеціальних здібностей сприяють інтелектуальні ігри, брейн - ринги, біологічні свята та екологічні акції.

ІІ Основні шляхи удосконалення уроку в сучасній школі.

1. Посилення цілеспрямованості вчителя і учнів на уроці. Одна зважливих задач педагога – мобілізувати поставлені завдання школярам на виконання, досягнення цілей безпосередньо на занятті. Для цього необхідно спланувати кожен урок, щоб у ньому були передбачені найкоротші шляхи до поставленої мети, і, в першу чергу, намічені структура, методика та засоби навчання відповідно до поставленої мети.

2. Здійснення організаційної чіткості кожного уроку від першої до останньої хвилини. Заздалегідь на перерві готуються для заняття наочні посібники, технічні засоби, учнівське приладдя, довідкова та додаткова література, розкладається все необхідне на кожне робоче місце.

Загальні вимоги до сучасного уроку

- озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;

- формувати міцні навички та вміння, сприяючи підготовці школярів до життя;

- підвищувати виховний ефект навчання на уроці;

- здійснювати всебічний розвиток учнів;

- формувати в дітей самостійність, творчу активність, ініціативу як стійкі якості особи, вміння творчо вирішувати завдання, які зустрічаються в житті;

- виробляти вміння самостійно вчитися, набувати та поглиблювати або поповнювати знання, працювати з книгою, опановувати навички , вміння і творчо застосовувати їх на практиці;

- формувати в школярів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу в розширенні та набутті знань, позитивне ставлення до навчання.

Порівняльна характеристика традиційного й

особистісно орієнтованого навчання

Традиційне навчання	Особистісно орієнтоване навчання
Мета уроку, способи її досягнення
Учитель мету учням не повідомляє. Учні не мають уявлення про шляхи досягнення кінцевих результатів. Низька активність учнів.	Учні разом з учителем визначають мету, вміють сформулювати мету самостійно, планують структуру уроків, загальний план теми (мережений план), індивідуальні плани, графіки само обліку.
Самовиявлення учнів
Реалізує свої знання учитель, дії учнів обмежені	Самореалізація учнів ( відповіді на кожному уроці ). Учень відповідає класові, вчителеві, учневі-партнеру; самостійна робота з наступним контролем
Спілкування учнів
Учитель подає інформацію, учень слухає або не слухає. Немає зворотного зв’язку .	Учень вивчає матеріал через різноманітні джерела, виконує індивідуальний план. На уроці пояснює матеріал учням, учневі-партнеру, вчителеві, працює у статистичних, динамічних варіаційних парах
Урахування індивідуальних особливостей учнів
Об 'єкт - суб'єктні взаємини, бездіяльність учнів. Поява зайвого часу в « сильних » учнів, брак часу в» слабких »	Підвищення суб'єктивності учнів. Ідуть до знань найпридатнішими для них шляхами і темпами. Учитель приділяє достатньо часу кожному учневі. Здібні діти не чекають « слабких». « Слабкі» учні не звертаються по допомогу до вчителя і здібних учнів.

ІІІ Реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання на уроках у 9 класі

Реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання залежить від особистості та професіоналізму вчителя, його здатності еволюціонувати разом з вимогами суспільства. У 9-му класі реалізувати принцип особистісно орієнтованого навчання допомагає « Схема особистісно орієнтованої організації діяльності», яка є універсальною та придатною для зображення будь-якої діяльності, організованої як суб'єкт-суб'єктна взаємодія.

Перш за все, для того щоб будь-яка людина, залучена до певної діяльності, виступала в ній як суб’єкт, вона повинна усвідомлювати особистісно значущу мету цієї діяльності. З цього виходить, що, якщо ми хочемо включити особистість в освітній процес, вона повинна бачити в цьому певний сенс. Тобто робота без мотивації та особистих підстав учнів рівносильна роботі в порожньому класі.

Будь-яка діяльність, у тому числі і освітня, - це своєрідний рух « певним шляхом». І для того щоб цей рух був успішним , учень повинен усвідомлювати мету. Учитель же повинен повною мірою довести до учнів свої вимоги й можливі способи отримання допомоги. Учневі необхідно знати також етапи шляху, тобто скільки годин відводиться на опанування темою, коли будуть проводитись контрольні, практичні, самостійні, лабораторні роботи, тематичне оцінювання. Цю інформацію учні заносять у зошит у вигляді картки « Опорний тематичний план», тоді вони зможуть контролювати процес опанування тематикою, бачитимуть оцінки тематичного оцінювання, зможуть прогнозувати навчання на півріччя.

У 9-му класі протягом року учень отримає 13 схем відповідно до тем навчального плану з біології. Щоб вивчити певну тему учитель може коригувати відповідні графи, вносячи доповнення, урізноманітнювати види робіт, появляючи творчість при виконанні позакласної та самостійної роботи.

З метою контролю навчальних досягнень з теми учень отримує « Індивідуальну картку навчальних досягнень», в яку заноситиме бали за кожний вид роботи та зможе набрати певну суму балів за якими пізніше можна визначити оцінку за тему та й рейтинг учня в класі. Така робота учня дає можливість планувати свою діяльність, бачити свої недоліки, проявляти активність у тих видах діяльності , яка краще вдаються. Слабших учнів вона підтягує, здібних спонукає до творчості та поглибленні знань з предмета..

Таким чином на уроках ведеться самоконтроль успішності, діти бачать оцінки й можуть прогнозувати оцінку за семестр. Тобто розуміють , що всі оцінки зароблені, знають звідки вони беруться та якого результату слід очікувати наприкінці семестру.

Індивідуальна картка начальних досягнень учня

Учня 9 класу__________________________________________________

Тема__________________________________________________________

Вид діяльності	Оцінювання
1…Блоковий конспект
2. Лабораторна робота
3. Практична робота
4. Усна відповідь
5. Тест
6. Завдання ІІІ рівня
7. Завдання ІV рівня
8. Письмова відповідь
9. Біологічна олімпіада
10 . Випереджувальні завдання
11. Теоретичне дослідження
12 Проект
13. Спостереження
14. Повідомлення
15. Диференційоване домашнє завдання
16. Навчальна гра
17. Листівка « Народна мудрість»
18. Малюнки, комікси
19. Міні - вистава
20. Ведучий динамічної групи
21. Презентація роботи
22. Анкета
23. Рецензія
24
25.
26. Оцінка з теми.

Опорний тематичний план№1

Тема: Вступ. Організм людини як біологічна система ( 8 годин )

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Біологічні науки, що вивчають організм людини. Значення знань про людину для збереження її здоров'я.		Міні-повідомлення про біологічні науки
2	Походження людини		Запропонуйте власну гіпотезу «Людина майбутнього»
3	Особливості виду Homo sapiens		Складіть таблицю «Анатомічні відмінності скелетів людини і мавпи»
4	Соціальне т культурне успадкування		Доведіть, що представники всіх рас належать до одного виду.
5	Поняття про біологічні системи . Особливості будови клітини		Повідомлення про роль органічних і неорганічних сполук в організмі людини
6	Характеристика тканин.
7	Органи. Фізіологічні системи органів людини.			Лекція .Імунна регуляція організму.
8	Узагальнення знань . Регуляторні системи організму.(тестова самостійна робота).

Опорний тематичний план № 2

Тема: Опора і рух ( 8 год. )

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Будова і функції опорно-рухового апарату. Кісткова та хрящова тканини	Л.р. №1 Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м'язової тканин
2	Будова кісток. Розвиток кісток. З'єднання кісток	Пр. р. № 1 Будова суглобів.	Повідомлення. Чим небезпечна гіподинамія
3	Будова скелета людини			Тренінг «Уроки для хребта»
4	Будова і функції скелетних м'язів		Повідомлення. Вплив праці та спорту на ріст кісток
5	Види м'язів. Механізм м'язового скорочення.	Л. р. № 2 «Втома при статистичному й динамічному навантаженні. Вплив частоти ритму та величини навантаження на розвиток втоми».
6		Пр. р. № 2 Допомога під час ушкоджень опорно- рухової системи	Пам'ятка Запобігання втомі м'язів
7	Формування постави. Рухова активність і здоров'я
8	Узагальнення знань

Опорний тематичний план № 3

Тема Кров і лімфа ( 7 год. )

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Внутрішнє середовище організму		Біологічні загадки
2	Кров. Склад крові. Функції крові	Л. р. № 3 Мікроскопічна будова крові людини.
3	Еритроцити. Групи крові
4	Тромбоцити. Зсідання крові.		Розв'язати задачі	Проект Групи Крові
5	Будова і функції лейкоцитів. Імунітет.		Повідомлення про І. Мечнікова
6	Специфічний і не специфічний імунітет		Повідомлення про СНІД, Гепатит А і С.
7	Узагальнення знань (Розв'язування практичних задач)			Випуск пам'яток .Про запобігання СНІДУ.

Опорний тематичний план №4

Тема: Кровообіг і лімфообіг ( 6 год.)

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Кровообіг. Органи кровообігу.		Повторити будову кровоносної системи тврин.
2	Будова і функції серця	Пр. р .№ 2 « Вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску»	Завдання ІІІ рівня складності
3	Рух крові по судинах	Пр. р. № 3 «Реакція серцево-судинної системи на дозоване навантаження»	Поняття» марафонський біг»
4	Регуляція кровопостачання органів	Пр.р. № 4 «Вивчення кровообігу. Зміни вікнинах при порушенні кровообігу».	Повідомлення .Діяльність Амосова
5	Лімфатична система. Лімфообіг.
6	Узагальнення знань. Порушення діяльності серцево-судинної системи, заходи профілактики			Стінгазеа Запобігання серцево-судинних захворювань.

Опорний тематичний план № 5

Тема: Дихання ( 5год. )

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Дихання. Значення дихання. Органи дихання		Повторити системи дихання тварин
2	Будова і функції органів дихання.
3	Газообмін у легенях і тканинах		Скласти таблицю. Етапи дихання.	Проекти Дихальна гімнастика Стрельникової. Дихання по Бутейку
4	Дихальні рухи Нейрогуморальна регуляція дихання			Пам'ятки. Запобігання грипу. Запобігання туберкульозу.
5	Профілактика захворювань органів дихання.

Опорний тематичний план № 6

Тема: Харчування і травлення ( 9 год.)

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Енергетичні потреби організму Типи поживних речовин	Пр.р № 5 « Антропометричні вимірювання»	Повторити систему травлення тварин
2	Будова і функції органів травлення й травних залоз.	Л. р. № 4 « Дія ферментів слини на крохмаль».	Реферат. « Методи дослідження діяльності шлунково-кишкового тракту»
3	Травлення в шлунку та в тонкому кишечнику		Реферат. «Значення клітковини у харчуванні людини.»
4	Функції товстого кишечники. Травні залози
5	Регуляція травлення . Вітаміни
6	Обмін речовин в організмі		Завдання для допитливих
7	Харчування і здоров'я	Пр. р. № 6 «Аналіз індивідуального харчування за добу та відповідність його нормам».
8	Захворювання травної системи їх профілактика			Позакласний захід «Харчування в екологічно змінених умовах»
9	Узагальнення знань

Опорний тематичний план № 7

Тема: Терморегуляція. Виділення. ( 7 год.)

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача	Л.р.№ 6 Будова шкіри, нігтів та волосся (макроскопічна та мікроскопічна)
2	Будова і функції шкіри	Пр.р. № 7 Вимірювання температури тіла на різних його ділянках.	Завдання для допитливих
3	Захворювання шкіри їх профілактика		Реферат Гігієна шкіри.	Бюлетень Гігієна шкіри.
4	Будова і функції сечовидільної системи
5	Регуляція кількості води в організмі
6	Захворювання органів сечовидільної системи їх профілактика
7	Узагальнення знань з тем «Терморегуляція», «Виділення»

Опорний тематичний план № 8

Тема: Ендокринна регуляція функцій організму людини (6 год.)

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Принцип роботи ендокринної системи
2	Центральні ендокринні залози: гіпоталамус, гіпофіз та епіфіз.		Випереджувальне завдання Гіпофіз - диригент оркестру залоз внутрішньої секреції
3	Периферичні ендокринні залози: щитовидна й пара щитовидна залози, наднирники, Тимус.		Повідомлення. Водовмісні продукти харчування.
4	Підшлункова залоза Статеві залози. Плацента.		Повідомлення Цукровий діабет.
5	Гіпоталамо-гіпофізарна система. Поняття про стрес.
6	Значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу й адаптації організму			Презентація проектів «Вплив радіоактивного забруднення на залози внутрішньої секреції».

Опорний тематичний план № 9

Тема : Розмноження та розвиток людини ( 8 год.)

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Будова статевих органів
2	Розвиток статевих клітин. Формування статевих залоз
3	Статеве дозрівання. Менструальний цикл
4	Запліднення, генетичне визначення статі		Розв'язування задач
5	Ембріональний розвиток. Вагітність, функції плаценти.		Повідомлення Вплив шкідливих звичок на репродуктивну систему
6	Етапи онтогенезу людини. Постембріональний розвиток
7	Захворювання статевих органів та їх профілактика
8	Узагальнення знань.		Реферат Феномен життя і смерті.

Опорний тематичний план № 10

Тема: Нервова регуляція функцій( 8 год.)

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Будова і функції нервової системи.		Повторити нервову систему тварин
2	Центральна нервова система. Будова і функції спинного мозку
3	Головний мозок і стовбур мозку та мозочок		Самостійна робота Схема рефлекторної дуги
4	Передній мозок і його будова	Л. р. № 6 Будова головного мозку людини( вивчення за муляжами, моделями та пластинчастими препаратами)
5	Нервова регуляція рухів підкіркові ядра. Довільні рухи і кора головного мозку		Олімпіад не завдання
6	Вегетативна нервова система. Симпатична та парасимпатична нервові системи і функції.
7	Взаємодія регуляторних систем організму.. Гіпоталамо-гіпофізарна система		Провести спостереження.
8	Узагальнення знань. Гігієна нервової системи. Фактори що порушують фактори нервової системи

Опорний тематичний план № 11

Тема: Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи( 8год.)

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Зв'язок організму людини із навколишнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем.		Повторення сенсорні системи у тварин.
2	Зорова сенсорна система. Будова ока.
3	Оптична система ока	Л. Р. №7 Визначення акомодації ока, реакція зіниць на світло.
4	Сприйняття світла та кольору. Гігієна зору.	Л. р. № 8 Виявлення сліпої плями на сітківці ока.	Пам'ятка-порада Як запобігти короткозорості
5	Слухова сенсорна система	Л. р. № 9 Вимірювання порогу слухової чутливості.
6	Сенсорні системи смаку й нюху
7	Сенсорні системи рівноваги, дотику , температури, болю.		Вправи для вестибулярного апарату.
8	Узагальнення знань. Зв'язок організму людини з навколишнім середовищем

Опорний тематичний план № 12

Тема : Формування поведінки та психіки людини

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Ретикулярна формація мозку і рівні сприй няття інформації
2	Природжена поведінка. Безумовні рефлекси людини		Визначте., хто ви - ?
3	Формування поведінкових реакцій. Структура інстинктивної поведінки, її модифікації		Спостереження за поведінкою тварин
4	Набута поведінка . Умовні рефлекси, їх значення.		Аналіз власного стереотипу
5	Утворення і гальмування умовних рефлексів
6		Л.р. № 10 Безумовні та умовні рефлекси.
7	Види навчання
8	Пам'ять
9	Види пам'яті	Пр. р. № 8 Вивчення різних видів пам'яті.	Опишіть індивідуальні особливості пам'яті.
10	Сон. Гігієна сну
11	Біоритми
12	Узагальнення знань

Опорний тематичний план № 13

Тема: Мислення і свідомість( 8 год.)

№ п/п	Тема уроку	Лабораторні, практичні роботи	Диференційоване домашнє завдання	Позакласна робота
1	Мислення і кора великих півкуль головного мозку		Запитання для допитливих
2	Функціональна асиметрія мозку.
3	Мовлення Фізіологічні основи мовлення
4	Індивідуальні особливості поведінки людини	Пр. р. № 9 Визначення типу темпера метру.
5	Свідомість
6	Емоції		Малюнок Розмаїття міміки людини.
7	Характер людини		Як поліпшити свою самооцінку.
8	Обдарованість і здібності	Пр. р. № !0 Виявлення професійних схильностей.
9	Узагальнення знань			Інтелектуальна гра

ІV. Конструктор уроку біології.

Вчителю біології в проведенні особистісно орієнтованого навчання допоможе універсальний конструктор уроку. Він розкриває методику проведення різних етапів уроку в різних формах ( див. таблицю) . Остаточного завершення поданий матеріал не має – кожен учитель вибере ті ідеї, які йому більше підійдуть, решту – замінить власними. Але, використовуючи запропонований матеріал, можна зробити кожен урок не схожим на попередній, що допоможе активізувати діяльність усіх учасників навчального процесу.

Використовуючи різні форми організації етапів уроку, а також , створюючи власні, можна будувати урок, як малюк будує казкову будівлю, підбираючи найкращі деталі конструктора. Тоді кожне заняття стане справді неповторним, несподіваним. Такі уроки будуть дійсно орієнтованими на особистість учнів, вони зможуть найповнішою мірою розвивати їх пізнавальну діяльність.

Конструктор уроку біології

1. Початок уроку

Інтелектуальна розминка

„Так – ні ”

Дивуй.Сповільнена відгатка

Самоопитування

Взаємоопитування

Навчальний мозковий штурм

Валеологічний масаж

Гра в театр

Обговорення домашнього завд.

Світлофор – сигнальні картки

2.Пояснення нового матеріалу

„Біганина”

Дивуй. Сповільнена відгатка

Політ фантазії

Запитання до тексту

Прес - конференція

Знайди помилку

Доповідь

Проблемний діалог

Гра в театр

Ділова гра „Точка зору”

3.Закріплення, тренування, вироблення вмінь

Знайди помилку

Прес - конференція

Гра „Готуємо тренерів”

Ділова гра

Гра в театр

„Так – ні”

Ділова гра „Своя шпаргалка”

Гра „Придумай пастку”

Тренувальна контр. робота

Світлофор – сигнальні картки

„Ланцюгова реакція”

Ділова гра „біганина”

Взаємоопитування

4.Повторення

Своя шпаргалка

Повтор з контролем

Повтор з розширенням

Ланцюгова реакція

Опитування - підсумок

Обговорення дом.аш. завдання

„+ - -”

Біологічний диктант

Свої приклади

Знайди помилку

„Так – ні”

Взаємоопитування

Самоопитування

5. Контроль

Світлофор

Ланцюгове опитування

Звичайне опитування

„Так – ні”

Самоопитування

Біологічний диктант

Бліц - контроль

Вибірковий контроль

Тестовий контроль

Звичайна контр. робота

„Ланцюгова реакція”

Самостійна робота

Повторення

6.Домашнє завдання

Завдання на вибір

Творче домашнє завдання

Звичайне домашнє

завдання

Завдання масивом

Персональне домашнє завдання

Олімпіадне завдання

7. Кінець уроку

Опитування - підсумок

Запізніла відгатка

Роль „психолог”

Зроби висновок

„Підводь межу”

Обговорення домашнього завдання

Висновок. Отже головною метою особистісно орієнтованого навчання є створення умов для пізнавальної активності учнів. Засобами досягнення цієї мети є:

- сприяння зацікавленості кожного учня в роботі класу за допомогою чітко сформульованої мотиваційної установки;

- використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, які дають змогу розкривати суб'єктивний досвід учня;

- створення педагогічних ситуацій, у яких кожен учень виявляє ініціативу, самостійність;

- використання різноманітних видів пізнавальної діяльності;

- дотримання принципу прийняття дитини такою, якою вона є, і водночас орієнтації її на вищі досягнення, як реальні, так і потенційні;

- оцінювання діяльності учня не лише за кінцевим результатом, а й у процесі роботи.

Використана література

1. Богданова О.К. Інноваційні підходи у викладанні біології. - Х.: Основа, 2003. – 128 с.

2. Градіна Л В. Особистісно орієнтоване навчання як основа навчально-творчої діяльності учнів у процесі вивчення біології // Біологія. - 2003. №

8, № 9.

3. Задорожний К.М. Усі уроки біології .9 клас. – Х. : Основа, 2009.

4. Мороз Ю.А. та ін. Особистісно орієнтоване навчання на уроках біології.// Біологія. – 2003. - №4.

5. Новикова Н. Особистісно орієнтоване навчання як актуальна проблема сучасної школи // Педагогічна думка. - №2.

6. С.В. Страшко та ін. Біологія: Підручник для 9 класу.

Інтерактивні методи навчання на уроках географії

Зміст

Вступ

Суть інтерактивного навчання
Переваги і недоліки інтерактивного навчання

3. Підготовка й впровадження інтерактивних технологій на уроках географії

4. Структура уроку географії

5. Класифікація інтерактивних технологій

5.1 Інтерактивні технології кооперативного навчання

5.2 Технології колективно-групового навчання

5.3 Технології ситуативного моделювання

5.4 Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань

Висновок.

Використана література

Додатки (приклади інтерактивних уроків)

ВСТУП

Головним завданням географії на сучасному етапі є формування розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя уміти застосовувати знання в певних життєвих ситуаціях.

Учень сучасної школи має володіти певними якостями,зокрема:

- Самостійно набувати необхідніння, уміло застосовувати їх на практиці.

- Грамотно опрацьовувати інформацію.

- Бути комунікабельним ,контактним у різних соціальних групах .

- Самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

- Сформувати такі якості можна через особистісно орієнтоване навчання . Особистісно орієнтоване навчання – це процес, у якому особистість учня перебуває в центрі уваги вчителя, де сама пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною .Традиційна парадигма вчитель – підручник – учень замінюється новою учень – підручник – учитель.

Орієнтація на особистість вимагає від учителя запровадження інтерактивних методик:

- Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу.

- Створення умов для природного самовираження.

1. Суть інтерактивного навчання

Актуальність цієї теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності навчання географії, пошуку ефективних форм і методів організації навчально-виховного процесу , удосконалення технологій проведення уроку , підвищення його ефективності, досягнення високого рівня інтелектуального розвитку учнів, забезпечення саморозвитку та самореалізації особистості в процесі навчання.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слів «взаємний» і «діяти». Отже, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу.

Інтерактивні педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії індивідуальні і групові творчі роботи. Вони не тільки підвищують інтерес учнів до предмета , але й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблений навичок, відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба втягувати до дискусії й заохочувати питання. Це робить атмосферу в класі більш демократичною, творчою, емоційною.

Інтерактивне навчання – специфічна форма організації пізнавальної діяльності , яка має передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

У різних країнах світу з успіхом застосовують елементи деяких інтерактивних методик:

у роботі задіяні всі учні класу;
учні вчаться працювати в групі (команді);
формується позитивне ставлення до опонента; кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
за короткий час опановується багато нового матеріалу ;
формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення.

Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм і методів розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль учителя як авторитарного транслятора готових ідей змінилась на корегування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження новітніх освітніх технологій.

Навчальний процес базується на співпраці, взаємо навчанні в системах «учитель - учень», «учень - учень». При цьому вчитель і учень – рівноправні рівнозначні суб’єкти навчання.

Дослідження американських учених довели, що інтерактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття , волю(дії, практику). Науковці довели, що найвищих результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання ( лекція -5% , читання - 10%), найвищих – інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших чи застосування знань - 90%) .

Ефективність впровадження інтерактивного навчання, на думку І.Я. Жорової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів.

На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час розв'язання навчальної проблеми, яка повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички самостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них формуються комунікативні уміння — у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по-різному, залежно від характеру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представлення результатів власної діяльності кожного учасника, обговорення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній — результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи.

Не менш важливим є висновок дослідників О. Пометун та Л. Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

• інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, «один — два — чотири — усі разом», «змінні трійки», «карусель», робота в малих групах, «акваріум» тощо);

• інтерактивні технології колективно-групового навчання — технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

• технології ситуативного моделювання — побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

• технології опрацювання дискусійних питань — широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

Для кожної людини притаманний свій домінуючий стиль навчання, саме тому при вивченні географії в школі треба використовувати найрізноманітніші методи навчання у різних комбінаціях. Складовими різноманітних інтерактивних технологій обов’язково є так звані пасивні й активні методи навчання. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах.

Використання інтерактивних форм навчання допоможе вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учнями між собою. Після кількох старанно підготовлених уроків учитель відчуває, як змінюється ставлення до нього, до самих себе, а також сама атмосфера в класі – і це служить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

2. Переваги й недоліки інтерактивного навчання

На відміну від традиційних методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат. Та, як і будь-яка методика, взаємонавчання має свої позитивні й слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію. Переваги використання інтерактивних технологій навчання:

1. Учитель має можливість раціонально розподілити свій час, допомагаючи активніше дітям зі спеціальними проблемами — особистісними та інтелектуальними.

2. Зникає ряд труднощів, пов'язаних з дисципліною. На уроці всі активні та всі зайняті справою.

3. Учні, виступаючи в ролі вчителя, набувають певних навичок, які допомагають їм повірити у свої власні сили та ставитися до вчителів з більшою повагою.

Недоліки використання інтерактивних технологій:

1. Важко налаштувати дітей на механізм взаємонавчання.

2. Учителеві важко контролювати процес навчання, а результат не завжди ефективний.

3. На перенавчання потрібен додатковий час.
Щоб подолати слабкі сторони, слід пам'ятати:

1. Як педагогу, так і учням треба звикнути до даних технологій, тому слід поступово включати елементи цієї моделі.

2. Слід добре готуватися, підбирати матеріал.

3. Треба добре пояснити правила гри.

4. Створити атмосферу серйозного навчання, а не простої гри.

5. Слід проаналізувати навчальну дисципліну (може ця технологія не дасть бажаних результатів).

6. Педагог має старанно планувати свою роботу, впроваджуючи інтерактивні технології.

Безумовно, не всі викладачі «створені» для інтерактивного навчання. Проте використання його дає можливість фахово зростати, змінювати себе, навчатися разом з учнями. Уже після кількох уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера в класі — і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

3. Підготовка й впровадження інтерактивних технологій на уроках географії

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, навички і зразки поведінки. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій.

Географія — наука про навколишній світ, світ, у якому учні живуть, спілкуються, пізнають навколишнє і самих себе. Саме сьогоднішнім учням у недалекому майбутньому доведеться вирішувати важливі проблеми, яких усе більше і більше з'являється на планеті. Отже, доцільним є впровадження інтерактивного навчання і на уроках географії. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів великою мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Для того щоб навчання було ефективним, необхідно:

—враховувати мотиви навчання;

—створити позитивну атмосферу навчального процесу;

—використовувати суб'єктивний досвід учнів;

—використовувати різноманітні методи навчання, форми організації навчального процесу;

—запровадити систему контролю за набутими знаннями;

—створювати ситуації успіху;

—використовувати технології дистанційного навчання;

—демонструвати можливість використання набутих знань.

Метод інтерактивного навчання передбачає використання декількох принципів організації уроку:

1. На початку уроку вчитель об'єднує учнів у групи зі змінним, залежно від характеру завдання, складом учасників. Кожна група визначає лідера, який керує її роботою.

2. Кожна група розв'язує певну проблему. Завдання може бути:

—за складністю однаковим;

—за змістом та навчальною метою однаковим;

—за змістом взаємодоповнювати або послідовно пов'язувати;

— за способом виконання різним або однаковим.
Проблемність завдання збуджує активність учнів,

спонукає замислитися над матеріалом, з яким вони працюють, дивитися на факти під різними кутами зору. Проблему слід обрати значущу й таку, що викликає позитивні емоції.

3. Опора на учнівський досвід і мінімальні базові знання з теми. Вона здійснюється за допомогою тестування, анкетування, вступної бесіди, обговорення міні проблеми.

4. Як правило, проблема, яку розглядають, не має раз і назавжди визначеного рішення. Тому всі під час обговорення створюють власну оригінальну версію. Завдання в групі вибирають так, щоб можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи.

5. Створення на уроці атмосфери співпраці учнів і вчителя, яка виключає страх отримати погану оцінку.

6. Емоційне піднесення й відчуття розкутості створюють сприятливий фон для засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розкриття здібностей учнів.

7. На початковому етапі доцільно використовувати роботу в малих групах. Завдання мають бути легкими і короткочасними. (Обговорити короткий текст, взяти інтерв'ю, зробити висновок, виявити проблему...)

8. У кінці заняття обов'язково треба прийти до спільного результату, визначитися з найкращими варі антами вирішення тієї чи іншої проблеми.

Під час навчання учням потрібно мати змогу виробляти навички, напрацьовувати певні матеріали, обговорювати, ділитися думками. Адже тому, хто навчається, важливо побачити й почути конкретні приклади, що ілюструють, у який спосіб можна використати почуте, здобуте і засвоєне. Як результат, інтерактивне навчання готує учнів до використання отриманих знань та практичних навичок під час роботи (практична, контрольна, тематична) та вирішення різних життєвих ситуацій.

4. Структура уроку географії із застосуванням інтерактивних технологій

Основною формою організації навчальної діяльності є класно-урочна система, яка вже не задовольняє повною мірою всі суспільні потреби. Оскільки саму систему змінити неможливо, то перед педагогами постає завдання вдосконалювати форми організації процесу навчання, знаходити відповіді на запитання: «Як навчати? Як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання? Як, залишаючись у рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу/, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння навичками саморозвитку особистості?»

Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технолога, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи в такий спосіб традиційний урок на інтерактивний.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:

а) мотивація;

б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

в) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа — центральна частина заняття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мотивація

Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка

допомагає учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей подив, інтерес. Це може бути і коротка розповідь, бесіда, і демонстрування наочності, і нескладна інтерактивна технологія («мікрофон», «криголам»). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Цей елемент уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.

Діти мають розуміти, навіщо вони прийшли на ваш урок, до чого їм треба прагнути ї як будуть перевірятись їхні досягнення.

Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, у цій частині інтерактивного уроку потрібно:

• назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати її;

• якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;

• попросити когось із учнів оголосити очікувані результати за текстом у посібнику або записом на дошці, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

• нагадати учням, що наприкінці уроку ви будете перевіряти, наскільки вони досягай результатів, пояснити, як ви будете їх оцінювати. Цей елемент уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Надання необхідної інформації

Цей елемент не є обов'язковим на кожному уроці, просто вчитель надає учням інформацію з даної теми (навчальний матеріал, що буде використаний учнями в ході їхньої роботи).

Інтерактивна вправа — центральна частина заняття

її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50—60 % часу на уроці. Обов'язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

• інструктування — учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло (2-3 хв);

• об'єднання в групи і (або) розподіл ролей (1—2 хв);

• виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, прагнучи надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5—15 хв);

• презентація результатів виконання вправи (З— 15 хв);

• рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (3—15хв).

Підбиття підсумків (рефлексія) уроку

Підбиття підсумків — дуже важливий етап інтерактивного навчання. Саме тут з'ясовується зміст проблемного; підводиться риска під знаннями, що мають бути засвоєні, і встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться у майбутньому. Підсумковий етап має такі стадії:

1) установлення фактів (що відбулося?);

2) аналіз причин (чому це відбулося?);

3) планування дій (що нам робити далі?).

Для підсумків уроку та оцінювання його результатів у балах доцільно залишати до 20 % часу. На кожному етапі уроку можна застосовувати різні інтерактивні вправи.

5. Класифікація інтерактивних технологій

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів інтерактивні технології поділяються на чотири групи:

—інтерактивні технології кооперативного навчання;

—інтерактивні технології колективно-групового навчання;

—технології ситуативного моделювання;

—технології опрацювання дискусійних питань.

Розгляньмо конкретніше кожну групу інтерактивних технологій і наведімо приклад їх використання на уроках географії.

5.1 Інтерактивні технології кооперативного навчання

інтерактивні технології кооперативного навчання;
інтерактивні технології колективно – групового навчання;
технології ситуативного моделювання;
технології опрацювання дискусійних питань.

Розглянемо конкретніше кожну групу інтерактивних технологій і наведімо приклад їх використання на уроках географії.

На уроках засвоєння і на уроках застосування знань, умінь і навичок доцільною є організація парної і групової роботи. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на спеціальному уроці , присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною повторювально – узагальненого уроку.

До даної групи належать такі інтерактивні технології: робота в парах, «ротаційні» (змінювані) трійки, «два – чотири – всі разом», «карусель», робота в малих групах, «акваріум», «кути», «коло ідей» та інші.

Познайомимося ближче з роботою в малих групах. Цю технологію варто використовувати для вирішення складних питань, що потребують колективного розуму.

Щоб організувати роботу, треба дотримуватися певної послідовності в організації та поведінці:

1) Переконайтесь , що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання.

2) Об’єднайте учнів у групи .П’ять учнів – оптимальний варіант.

3) Запропонуйте їм сісти по групи. Переконайтесь що учні сидять по колу. Усі члени групи мають бачити один одного .

4) Повідомте про ролі, які діти мають виконувати, попередньо розподіливши їх поміж собою (голова, секретар , посередник, доповідач або інші).

5) Будьте уважні до питань внутрішньо групового керування.

6) Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо роботи

7) Стежте за часом. Його повинно бути досить. Підготуйте окремі завдання для тих, хто впорався раніше.

8) Будьте готові до підвищення шуму.

9) Пропонуйте допомогу групам, якщо така потрібна, не нав’язуючи своїх думок, рішень.

10) Запропонуйте групам подати результати роботи. Обговоріть дану тему всі разом і визначте спільний результат (можливий запис рішень).

11) Запитайте в учнів, чи була проведена робота корисно і чого вони навчилися.

12) Прокоментуйте роботу груп. Забезпечте нагороди чи заохочення.

Методика проведення деяких технологій.

Метод групового дослідження

Групи досліджують певне питання з теми з метою підготовки доповіді або виступу. За підготовку доповіді вся група отримує оцінку. Можливе застосування при вивченні теми «Земельні ресурси: їх раціональне використання та охорона».

Питання

1. Що таке земельні ресурси України? Як розподіляється земельний фонд за галузями господарства?

2. Які проблеми земельних ресурсів існують сьогодні в Україні, з чим пов'язані?

3. Які заходи охорони та раціонального використання необхідно застосувати в Україні?

Прийом «Акваріум»

Клас ділиться на чотири команди. Потрібно знайти відповідь на запитання: «Яка закономірність поширення типів рослинності на території України?»Дається 3 хвилини на обговорення в групах, а потім методом жеребкування ми визначимо, яка група буде відповідати. Група, що відповідає, сідає в центр класу, а інші – навколо неї. Група, що сидить в центрі, публічно висловлює та обговорює свою думку з приводу питання. Потім весь клас обговорює висловлене і погоджується або не погоджується з групою, що відповідала.

Ми дійшли висновку, що поширення типів рослинності залежить від кліматичних особливостей, а тепер давайте пригадаємо, як відрізняється клімат Південного берегу Криму від решти території України. Чи матиме це вплив на рослинний покрив? Рослинність ПБК дещо відрізняється, він полягає насамперед у…

«Кути»

Це – колективне навчання, що вимагає від учасників роботи вібір, спонукає їх шукати обґрунтування вибору та практикуватися в уважному вислуховуванні інших точок зору.

«Коло ідей»

Прикладом роботи в малих групах є технологія «коло ідей», метою якої є вирішення суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання , яке складається з декількох питань , які групи представляють по черзі (по колу). Розглянемо приклад використання даної технології.

Фрагмент уроку географії у 8 класі

Тема: «Погода і небезпечні погодні явища. Прогноз погоди»

Інтерактивна частина уроку проводиться шляхом застосування технології «коло ідей».

1.Обєднання дітей в групи.

2.Оголошення завдань для кожної групи.

Опрацювати матеріал про низку явищ:

I. група – гроза, зливові дощі.

II. група – хуртовини, снігові лавини.

III. група – посухи, суховії, пилові бурі.

IV. група – селеві потоки, паводки.

V. група – град, туман.

3.Самостійна робота учнів у групах.

Кожна група вивчає і обговорює матеріал, користуючись різними джерелами. Усі в групі повинні знати відповіді на питання плану:

a) суть явища;

b) де найчастіше зустрічається;

c) наслідки.

4. Бесіда:

oЧим відрізняється гроза від зливових дощів?

· У який період найчастіше спостерігається гроза?

· Яке інше небезпечне явище може виникнути в результаті зливових дощів?(Паводки, повені)

· Які причини сходу снігових лавин?

· Що об’єднує дані небезпечні явища: посухи, суховії, пилові бурі?

· Що таке селі? Де вони поширюються?

· Як утворюється град ?

· Якої шкоди завдає град?

5. Спільна робота над проблемним питанням:

· Чи може людина вплинути на розвиток цих небезпечних явищ? Відповідь обґрунтуйте.

6. Рефлексія (підбиття підсумків) інтерактивної вправи.

Інтерактивні технології

кооперативного навчання

№ з/п	Технології	Коли доцільно використовувати	Що формує в учнів
1	Робота в парах	Під час засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо	Сприяє розвитку навичок і спілкування
2	Ротаційні (змінювані) трійки	Під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його ґрунтовного аналізу й осмислення	Сприяє розвитку навичок спілкування; формує вміння аналізувати
3	«Два-чотири — всі разом»	Під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його ґрунтовного аналізу й осмислення	Сприяє розвитку спілкування і в групі
4	«Карусель»	Під час інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань	Розвиває вміння аргументува- ти власну позицію
5	Робота в малих групах. Варіанти організації робо- ти груп: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук інформації», «Коло ідей»	Під час закріплення вмінь та навичок	Сприяє розвитку спілкування в групі, висловювання влас- ної думки
6	Обговорення проблеми в загальному колі. Варіанти технології «Мікрофон», «Незакінчені речення»	Під час вивчення складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізації опорних знань	Сприяє розвитку вміння вільно висловлювати власні ідеї, розвиває вміння говорити коротко, але по суті й переконливо
7	«Мозковий штурм»	Під час засвоєння вмінь та навичок, розв'язування складних задач або для пошуку різних способів розв'язування однієї задачі	Сприяє розвитку уяви та творчості, формує вміння чітко висловлювати свою думку
8	«Навчаючи, вчусь» («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»)	Під час вивчення великого обсягу інформації, узагальнення та повторення вивченого	Підвищує інтерес до пред- мета, формує вміння структуру вати., узагальнювати, аналізувати матеріал
9	«Ажурна пилка» («Мозаїка», «Джиг-со»)	Під час вивчення великого обсягу матеріалу за короткий час	Сприяє формуванню навичок самостійної роботи

5.2 Інтерактивні технології колективно-групового навчання

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну роботу) всього класу.

Сюди входять: «обговорення проблеми в загальному колі», «мікрофон», «незакінчені речення», «розумовий штурм», «ажурна пилка», «аналіз ситуації», «дерево рішень», «броунівський рух» та інші. Розглянемо деякі з них.

Прийом «Мікрофон»

Дає змогу кожному висловитись з приводу чогось. Правила проведення такі: говорити має тільки той, у кого символічний мікрофон, висловлені думки не оцінюються і не коментуються, під час виступу ніхто не має права перебивати, перепитувати. Прийом застосовується при вивченні зміни типів грунтів на території України. Питання для обговорення:

З чим пов'язана така зміна різних типів ґрунтів на території України?

Мозковий штурм.

Учням пропонується проблема, і вони працюють в парах. Пропонують різні ідеї щодо її розв’язання без втручання вчителя. При цьому звертаю увагу на те, щоб ідей було якомога більше і щоб вони відзначалися оригінальністю, навіть межували з неправдоподібністю. Тому, щоб учні могли вільно висловлювати свої сміливі ідеї та нестандартні думки, я дотримуюсь таких умов:

• не критикувати;

• стимулювати будь-яку ініціативу;

• максимум ідей;

• змінювати, комбінувати, покращувати запропоновані ідеї.

Приклад у 8 класі. Відомо, що промислові підприємства є головними забруднювачами річкових вод. Запропонуйте ефективні способи збереження річкових вод чистими.

Помилкові рішення використовую як частину навчального процесу: разом з учнями аналізуємо логіку мислення, яка привела до помилки, і тим самим удосконалюю розумовий процес.

Метод «навчаючи−учусь».

Тема «Гірські породи та мінерали»

Учні отримують картки різного кольору з певним обсягом інформації про те,у результаті якого процесу утворилися гірські породи магматичного,метаморфічного,осадового походження.Вивчають свій обсяг інформації,а потім обмінюються інформацією з іншими, щоб дізнатися якомога більше.

Випереджальні завдання творчого характеру

1.Уявіть,що ви співробітник Шацького національного парку. Адміністрація парку вирішила збільшити приплив туристів. Створіть короткий рекламний текст для газет.

2.Складіть есе на тему: «Яку тварину можна вважати символом України?»

3.Складіть умови географічних задач,кросворди.

4.Підберіть цікаві запитання до вікторини.

5.Підберіть прислів'я, приказки, що характеризують ставлення українського народу до природи.

«Незакінчені речення»

Дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими.

Організація роботи.

1. Учитель формулює незакінчене речення і пропонує дітям, висловлюючись, закінчувати його.

2. Кожен наступний учасник має починати свій виступ із запропонованої формули.

Можна використати під час рефлексії (підсумків).

Наприклад:

—На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...

—Сьогодні я побачив (зрозумів), що...

«Пошта»

Така технологія забезпечує чи не єдину форму індивідуального розв'язання проблеми учасниками. Алгоритм проведення:

1. Розсадити учасників навколо столів (щоб утворилося коло).

2. Роздати кожному учасникові конверт та аркуші паперу. У верхньому кутку конверта написано ключову фразу: «Проблема, яку я маю вирішити, полягає в...».

3. Учні закінчують речення чітким описом проблеми (на конверті).

4. Кожен учасник передає свій конверт сусідові. Той читає проблему і на аркуші пише можливий варіант її вирішення, кладе аркуш у конверт і передає іншому. Конверти рухаються по колу.

5. Коли учасники врешті знову отримують свої конверти, вони зачитують можливі варіанти.

6. Вибирається найкраща ідея.

Методика взаємних запитань

Ця методика застосовується, коли є потреба в читанні тексту. Наприклад, вивчаючи тему «Історія відкриття і дослідження Африки» у 7-му класі учні читають абзац про дослідження Давида Лівінгстона і ставлять запитання один одному. Діти працюють у парах. Можуть ставити запитання вчителю, а вчитель учневі, і група учнів групі учнів. Після декількох таких обмінів запитаннями пропонується передбачити подальші завдання і запитання.

5.3. Інтерактивні технології ситуативного моделювання

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення та поглиблення знань є використання в навчально-виховному процесі рольових ігор.

Гра — найпривабливіша і найприродніша діяльність дитини. Цінність гри полягає в тому, що в ігровій формі освітня, розвиваюча, виховна функція діють у тісному зв'язку. Учні чекають чогось цікавого, можливо незвичайного. Гру можна використовувати на будь-якому етапі уроку: під час вивчення нового матеріалу, формування певних вмінь і навичок, а також для узагальнення, повторення і контролю знань. Відомо, що під час гри діти фантазують, виявляють спостережливість, навчаються швидко та логічно мислити. У груповій грі майже завжди є елементі змагання (хто швидше дасть правильну відповідь, хто більше знає), а значить, у присутніх учнів на уроці має посилитися увага, сила волі, наполегливість. Систематичне використання елементів гри зумовлює позитивні емоції учнів на уроках. А емоції у свою чергу впливають на краще засвоєння навчального матеріалу, на розвиток особистості в цілому. Граючись, учні продовжують навчатися. Навчальний матеріал у грі засвоюється через всі органи прийому інформації, при цьому відбувається 100% активізація учнів на уроці.

Ігрові вправи додають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища та факти, які можуть бути збережені пам'яттю як найбільш життєво важливі й цікаві в плані пізнання. Як правило це кросворди, ребуси, вікторини.

Гра розвиває вміння учня зосереджуватися, думати самостійно, розвиває увагу, потяг до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться орієнтуватися в незвичайних ситуаціях, поповнюють знання, .розвивають фантазію.

Гра «Семінар-кросворд».

Це оперативний метод контролю знань. Учням даю завдання: за певний час скласти кросворд. При цьому пропоную додаткову літературу з теми. Перевіряю роботи, а потім міняю роботи учнів і пропоную розгадка кросворда товариша. Таким чином, учні закріплюють теоретичні знання, розвивають їх творчі здібності, формулюють функціональні здібності.

Гра «Чи знаєш ти карту?».

Участь беруть дві команди. Запрошуються два учні (по одному від команди). Один учень стоїть біля карти, а другий ― на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті записів назв географічних об’єктів. Учень біля карти показує географічні об’єкти (острови, півострови, озера, моря та ін.). Другий учень називає ті об’єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу пару учнів міняється на другу і т. д.

Гра «Хто більше знає?»

Змагається дві команди по три ― п’ять учнів у кожній. Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більш річок, Озер, міст та інших географічних об’єктів. На виконання завдання відводиться 3-5 хвилин. Виграє команда, яка запише найбільше географічних назв.

Другий варіант цієї гри такий. Учитель називає якусь літеру, наприклад «В», і пропонує учням назвати географічні об’єкти, які б починалися з цієї літери: Вайгач, Ворскла, Волинь. Чом більше учні назвуть географічних назв, тим важче буде підібрати нові.

Форми ігрової роботи в 6 класі

Тема	Назва гри	Форма	Вимоги
План і карта	«Лото», «Кубики»	Вікторина, змагань	Назвати, показати об'єкти
Літосфера	«Подорож до центру землі», «Лото»	Вікторина, змагання	Назвати, показати об'єкти, дати визначення
Гідросфера	«Подорож в гідросферу», «Вікторина назв»	Вікторина, змагання	Назвати, показати, дати визначення
Атмосфера	«Географічний бій», «Суперечка чотирьох сестер»	Вікторина, змагання, рольова гра	Пояснити, описати, назвати
Природний комплекс	«Екологічний десант»	Вікторина, дослідження	Описати, спрогно-зувати

Гра «Відгадай задумане»

Вчитель задумує певну тектонічну структуру і записує її назву на аркушу, щоб ніхто не бачив. Аркуш перевертають і учням пропонується визначити, яка структура записана. Клас ставить питання, на які вчитель може відповісти лише «так» чи «ні». Виграє той, хто впізнає назву, поставивши меншу кількість питань.

А тепер звернімось до нашого питання про простягання форм рельєфу. Як ви вважаєте, від чого це залежить? Доповідач повинен виступити за наступною схемою:

я вважаю це відбувається тому, що…

наприклад…

отже, я переконаний, що…

Чи всі погоджуються з даним висновком?

Гра «Географічне лото»

На контурі України позначені тектонічні структури. Один учень читає назви структур та їх номери, а інші повинні закрити цим номером потрібну зірочку. Виграє той, хто швидше і правильніше закриє всі позначки.

Гра «Острів скарбів»

Учні діляться на дві команди, які змагаючись між собою, повинні знайти захований на острові (столі вчителя) скарб. Перемагає команда яка знайде його першою. Капітан Флінт залишає (на столах) свої підказки (по дві на кожному). Столи стоять у два ряди, переходячи віл одного до іншого, команди наближаються до скарбу. Зайняти наступний стіл можна лише у випадку надання правильної відповіді на запитання в записці Флінта, що залишена на попередньому столі. Наприкінці гри учнів чекає скарб – додатковий бал до оцінки.

Запитання для учнів першого ряду

1. Які види рослин зустрічаються в лісах?

2. З чим пов'язано розміщення степів переважно на півдні України?

3. Які зональні типи рослинності є на Україні?

4. Які типи боліт виділяють?

5. Назвіть представників рослинності водойм.

6. З чим пов'язана відсутність деревної рослинності в степах?

7. Де максимальна лісистість України?

8. Назвіть представників степової рослинності.

Запитання для учнів другого ряду

Які вили рослин зустрічається в степах?
З чим пов'язано саме таке розміщення лісової рослинності на території України?
Які азональні типи рослинності є на Україні?
Які луки виділяють на території України?
Назвіть представників рослинності гірських систем України.
Назвіть закономірності розміщення боліт на території України.
Які породи дерев зустрічаються в лісах України?
Назвіть представників лучної рослинності.

Гра «Знайди помилку»

Клас ділиться на дві команди. Кожна команда отримує картку, на ній у чотири стовпці записані слова, назви, що входять до сьогоднішньої теми, але є й такі, що не входять. Учні на перших партах по команді починають викреслювати з першого стовпчика зайві слова (кожна парта одне слово),після чого передають картку на другу парту, яка викреслює зайві слова з другого стовпчика. Ті у свою чергу передають картку на наступну парту. Перемагає та команда, яка перша знайде всі неправильні слова і поясніть, що вони означають (як обґрунтування їх «неправильності»).

Картка 1

Тип рослинності	болота	Степова рослинність	вільха
Сосна	заплавні луки	свинорий	суховій
Валеріана	типчак	річковий басейн	ковила
базис ерозії	болотна рослинність	береза	субори

Картка 2

Шипшина	береза	субір	конюшина
зональна рослинність	річкова рослинність	волошка	діброва
природна зона	водна рослинність	дуб	річка
Бук	гіацинт	кліматичні ресурси	лучні степи

Гра «Упізнай мене»

На столі лежить кілька карток. На дошці пишеться назва типу рослинності,викликають п'ять учнів,які з цієї купи карток повинні вибрати лише ті рослини,що належать до цього типу рослинності. Клас перевіряє правильність відповіді (один учень відповідає усно).

Гра «Хто більше»

За фіксований час учням пропонується скласти певну кількість запитань до сьогоднішньої теми. Бажано, щоб їх було якомога більше. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.

Гра «Кольорова стрічка»

Учням роздаються різнобарвні квадратики. На їх звороті написані слова – відповіді на запитання, які отримують учні від учителя. Серед них є неправильні відповіді. Завдання учнів полягає в тому, щоб серед запропонованих відповідей знайти правильну та викласти їх у певному порядку. Утворюється різнобарвний ланцюжок.

Приклад запитання

1. Родючість ґрунту залежить від вмісту в ньому…(Гумусу)

2. Материнською породою українських чорноземів є…(Лес)

3. Не підлягають зональному розміщенню…(Лучні ґрунти)

4. Сформувались внаслідок вилучення засолених ґрунтів…(Солоні)

5. На лесовому підґрунті під широколистяними лісами сформувались…(Сірі лісові ґрунти)

6. В межах лісової смуги Карпат поширенні…(Буроземи і буро-підзолисті ґрунти)

Гра «Світлофор»

Кожному учню роздається по три сигнальні картки: червона, жовта, зелена. Вчитель запитує твердження. Якщо воно правильне, то піднімається зелена картка, правильна – червона, частково правильна – жовта.

Твердження

1. На Поліссі поширені дерново-підзолисті листи.

2. Звичайні чорноземи поширенні в північній частині степу.

3. На півдні України поширені світло-каштанові ґрунти.

4. Вміст гумусу у верхньому шарі звичайних чорноземів сягає 6,5 %.

5. У подах Причорномор'я сформувались солонці.

6. Північні схили Головного пасма Кримських гір вкрито буроземними лісовими ґрунтами.

7. У Карпатах переважають бурі лісові чорноземні ґрунти.

Гра «Кліматолог»

Знаючи основні кліматичні елементи давайте охарактеризуємо кліматичні сезони. Для цього розділимось на чотири групи, кожна з яких визначить, який сезон вона буде характеризувати. Характеризуємо за планом.

План

1. Коли починається сезон.

2. Вплив яких баричних центрів переважає.

3. Середні температури липня та січня.

4. Переважаючі вітри.

5. Особливості (які метеорологічні явища бувають)

Перемагає група і заслуговує звання кращих кліматологів, яка правильно і швидше визначить особливості кліматичних сезонів.

Гра «Кубики»

На гранях куба розміщені елементи, які необхідно охарактеризувати кубик повинен переходити віл одного учня до іншого.

Написи на граннях кубика

Охарактеризуйте вплив величини сумарної сонячної радіації на клімат України.
Охарактеризуйте вплив атмосферної циркуляції на клімат України.
Який вплив на клімат України має характер підстилаючої поверхні?
Як на території змінюється кількість опадів? Чому?
Як на території змінюються січневі та липневі температури? Чому?
Як змінюється напрям вітру за сезонами на території України?

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширеними серед них є моделюючі. Як правило, кожна така модель навчання реалізується за чотири етапи:

1. Орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри).

2. Підготовка до проведення гри (визначення ігрових завдань, ролей, виклад сценарію...).

3. Основна частина — проведення гри.

4. Обговорення.

Технології ситуативного моделювання: імітаційні ігри, «спрощене судове слухання», рольові ігри...

Рольова гра

Мета рольової гри — набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Під час рольової гри учні вчаться аналізувати, думати, бути самостійними й відповідальними. Адже виконання будь-якої ролі потребує певних зусиль і творчості. Іноді проведення таких ігор потребує попередньої підготовки учнів (консультантів, спеціалістів, керівників...), і це сприяє поглибленню знань.

Фрагмент уроку географії у 8 класі

Тема уроку: «Фізико-географічна країна Українських Карпат».

Інтерактивна частина уроку проводиться із застосуванням технології «рольова гра».

1.Підготовкаа до гри: постановка завдання , введення учнів у ролі.

- Сьогодні ми з вами здійснюємо захоплюючу подорож до унікального куточка нашої України – Українських Карпат! Як і в кожній експедиції, нам потрібні спеціалісти: картографи, кліматологи, гідрографи, ґрунтознавці, зоологи й ботаніки. Також нам потрібні керівник експедиції і секретар, який фіксуватиме все, що ми дізнаємось в ході експедиції. Отож давайте розподілимо ролі т почнемо нашу подорож. Кожна група фахівців має зібрати матеріали зі своєї теми і підготувати короткі звіти, які секретар внесе до таблиці на дощі.

Тож рушаймо!

2. Пошукова експедиція — самостійна робота учнів з наявним матеріалом: атласами, підручником, ілюстраціями, додатковою літературою. У ході пошуку керівник експедиції і секретар готують питання кожній групі.

3. Проведення гри. Спочатку слово надається керівникові експедиції, який повідомляє, наскільки важливо дослідити саме цей куточок природи. Потім по черзі керівник експедиції надає слово фахівцям, які розповідають усім, що вони «знайшли» і які висновки з їхніх знахідок можна зробити. Представники говорять від першої особи (грають роль), а секретар записує головне в таблицю. Після кожного виступу група дає відповіді на запитання, які виникають у присутніх, а також на запитання керівника.

Після останнього виступу таблиця має бути заповнена.

Варіант таблиці:

Положення, рельєф ,корисні копалини	Клімат (тип клімату , температура, опади)	Внутрішні води	Ґрунти	Рослинність	Тваринний світ

4. Підсумкова частина. Обговорення. Підбиття підсумків. Учитель або керівник експедиції пропонує одному з учасників описати Карпати за таблицею. Визначаються учні, що грали найкраще.

Учні виводяться з ролей (обов'язково!).

Чорне море.

Загальна характеристика.

Екологічні проблеми Чорного моря

Інтерактивна вправа

Інтерактивна частина уроку проводиться із застосуванням технологій «рольова гра» та «килим ідей.»

А. Підготовка до гри: постановка завдання, введення учнів у ролі.

Учитель. Сьогодні ми з вами здійснимо захопливу подорож до Чорного моря. Як у кожній експедиції, нам потрібні фахівці та секретар. Давайте розподілимо ролі по групах та почнемо нашу подорож. Кожна група фахівців має зібрати матеріали зі своєї теми і підготувати короткі звіти, які секретар внесе до графічної схеми і на дошці (велика контурна карта).
Б. Дослідницько-пошукова робота: самостійна робота учнів з наявним матеріалом, картами атласу. Учні характеризують фізико-географічне положення Чорного моря, особливості його природних умов. Групи готуються, а потім повідомляють про:

географи — загальну характеристику моря (площу, глибину, довжину берегової лінії);

історики — походження назви, дослідження моря (ст. «580 назв моря»);

геологи — тектонічні структури, рельєф дна;

картографи — характеристику берегової лінії (робота з контурною картою: нанесення заток, проток, островів, півостровів, кіс);

кліматологи — кліматичний та гідрологічний режим моря (температуру води, солоність, склад води, тип клімату, повітряні маси, течії);

біологи — органічний світ моря, екологічні проблеми.

В. Проведення гри. Слово надається представникам від кожної групи, які розповідають та роблять висновки про свої знахідки. Відповідають на запитання присутніх. Результатом роботи є заповнення контурної карти. Екологічні проблеми Чорного моря

5. Робота в групах.

(Використовується метод «килим ідей», метою якого є вирішення суперечливих питань, створення списку ідей.)

Проблемні запитання:

—Чи врятує людина Чорне море?

—Яку негативну участь у прискоренні катастрофи відіграє людина?

Етапи роботи:

1) розуміння проблеми;

2) пошук рішень.

Хід проведення Кожна група одержує великий аркуш паперу та смужки паперу різних кольорів, клей.

1-й етап Запитання:

—Які причини можливої біологічної смерті моря?

—Як господарська діяльність вплинула на екологічний стан моря?

Групи відповідають на поставлені запитання. Пишуть відповіді на смужках паперу одного кольору і наклеюють на аркуш паперу (5 хв).

2-й етап

Запитання:

— Які заходи ви можете запропонувати щодо раціонального
використання та охорони Чорного моря?

— Як можна запобігти негативному впливу на море? Кожна група записує на смужках, яких заходів потрібно вжити. Ці смужки також наклеюють на аркуш (5хв).

По закінченні роботи кожна група представляє свій «килим» і зачитує заходи, які вона пропонує вжити для охорони моря.

Висновки:

—зменшити концентрацію органічних решток, що потрапляють з річок, шляхом біологічного очищення води (бактерії молюски);

— збудувати очисні споруди на річках у промисловій зоні України;

—на відміну від вод інших морів, 90 % водних мас Чорного моря насичені отруйним газом сірководнем, тому необхідно зменшити антропогенний вплив на узбережжя (очистка побутових стоків);

—покращити якість морського транспорту;

—розвивати міжнародну співпрацю для вирішення екологічних проблем.

5.4 Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань

Дискусія — широке публічне обговорення спірного питання. Впровадження у практику технології дискусійних питань сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної теми.

Дискусія вчить глибокого розуміння проблеми, самостійної позиції, оперування аргументами, критичного мислення, зважати на думки інших, краще розуміти інших, а також сприяє уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ.

Запорукою успішності дискусії є її чітка організація. Протягом усієї роботи вчитель тримає в полі зору три основних моменти:

—мета, від якої під час дискусії не слід відхилятися;

—час, якого слід дотримуватися, щоб встигнути досягти визначеної мети;

—підсумки, які треба підбити, аби не втратити сенс самої дискусії.

Технологія опрацювання дискусійних питань включає методи: «ПРЕС», «займи позицію», «зміни позицію», «неперервна шкала думок», «ток-шоу», «дебати», дискусія, «я так думаю».

Роботу над навчанням учнів дискутувати краще за все починати з технології: метод «ПРЕС». Цей метод дає учням змогу під час уроків вибирати аргументи або висловлювати свою думку з дискусійного питання. Організація роботи:

1. Ознайомте учнів з алгоритмом методу «ПРЕС».

2. Поясніть механізм етапів, наведіть приклади, дайте відповіді на можливі запитання учнів.

3. Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу.

4. Коли алгоритм методу буде зрозумілий всім учням, запропонуйте їм спробувати самим. Застосовуйте метод «ПРЕС» на уроках, де необхідна аргументація думки. ' .

Алгоритм діяльності:

1. Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що...» та висловіть свою думку, точку зору.

2. Обґрунтування: починаючи словами «тому, що...», наведіть причину появи цієї думки.

3. Приклад: продовжуйте висловлювання словами: «..наприклад...» та наведіть факти на підтримку вашої позиції.

5. Висновок: закінчіть висловлювання «Отже (тому),

я вважаю...» і узагальніть свою думку.

Дані технології можна застосовувати на уроках географії, вивчаючи проблемні питання та питання, які потребують обговорення.

Фрагмент уроку географії в 9 класі Тема:

«Автомобільний, повітряний та трубопровідний транспорт України».

Інтерактивна частина уроку проводиться із застосуванням технології метод «ПРЕС».

1. Постановка перед учнями проблемного питання:

— Який же вид транспорту ви оберете для себе? Щоб дати відповідь на це запитання, нам треба роз глянути всі переваги і недоліки кожного виду. Давайте почнемо з автомобільного транспорту.

2.Учні, познайомившись із матеріалом, складають«шкалу думок»

АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ

Переваги

перевезення вантажів безпосередньо до споживача «до дверей»

сприятливий рельєф перевезення сільськогосподарської продукції

Недоліки

вища вартість перевезень порівняно із залізничним транспортом залежність від природних умов

3. Учитель пропонує учням, використовуючи метод «ПРЕС», аргументувати одну з думок, обов'язково використовуючи алгоритм діяльності.

4. Так само розглядаються й інші види транспорту. У кінці даної вправи учні вже можуть зробити вибір.

5. Підсумки. Учням пропонується визначити, хто був найбільш переконливим.

Метод «ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ»

Цей метод дозволяє розглянути протилежні позиції і допомагає познайомитися з альтернативними поглядами, спрогнозувати наслідки індивідуальної позиції (для природи, суспільства, виробництва, окремих людей тощо...), учить захищати власну думку і слухати інших.

Порядок проведення:

а) учитель називає тему і пропонує висловити свою
думку учням;

б) учні займають місце у групі (біля плаката з написами: «так», «ні», «не знаю), яка відповідає їхній позиції;

в) підготовка до обґрунтування своєї позиції (чому саме її обрали);

г) висловлювання своїх думок класу, застосувавши метод «ПРЕС»;

д) вислуховування всіх охочих;

є) якщо хтось змінив позицію, він переходить до іншої групи і пояснює причину.

Фрагмент уроку географії в 7 класі

Тема: Євразія. Води суходолу. Річки.

Вивчаючи дану тему, учитель пропонує учням подискутувати на тему: «Чи потрібно повертати річки Сибіру на південь?». Пропонується зробити це методом

«Займи позицію»

1. Запис на дошці:

ШКАЛА ДУМОК

Річки Сибіру слід повернути на південь, тому що …

Річки Сибіру не доцільно повертати на південь, бо…

2. Ознайомившись з позиціями, учні які обирають свою і об’єднуються в групи ( за обраною позицією)

3.Обговорення в групах, відбір найсильніших аргументів, які можуть переконати інших.

4.Застосовуючи метод « ПРЕС», групи по черзі висловлюють свої аргументи й уважно вислуховують інших.

5. Перехід учнів до групи, чию точку зору вони розділяють після обговорення. При цьому діти вказують причину переходу і називають найбільш переконливий аргумент протилежної сторони..

6. Підсумки

Висновок

Інтерактивне навчання є надзвичайно цікавим і ефективним методом у сучасній методиці викладання географії. Саме така методика дає змогу зробити урок географії змістовним, творчим, пізнавальним і цікавим як для дітей, так і для вчителя. Інтерактивні технології розкривають перед учителем і перед учнями величезний творчий потенціал і можливість бути справжніми майстрами своєї справи. Тож вартоспробувати, шановні вчителі.

Ці форми роботи дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

До основних переваг інтерактивної роботи належать наступні:

1. В учня з типом психологічної організації групова робота знімає стрес «один біля дошки — один проти всіх», який іноді на все життя знижує можливості особистості виявити свої таланти та переваги. Працюючи в групі, кожна дитина вивчає потрібний матеріал у своєму малому колективі, висловлює думку, запитує, відстоює свій погляд. Тому навчальний матеріал набагато краще засвоюється учнем.

2. У груповій роботі чітко спрацьовує принцип" «кожен бере участь». Однією з найпривабливіших сторін групової роботи є її результативність. Кожен учень в результаті групової роботи отримує оцінку, до неї може заробити додаткові бали або ще одну оцінку.

3. Інтерактивні метод навчання розвиває моральні якості учня, виховуючи відповідальність не тільки за свою роботу, а й за роботу всієї групи.

4. Групова робота — чудовий «заощаджувач часу», це стосується не тільки накопичених оцінок. Можна опрацьовувати цілий блок матеріалу, зануритись у нього, удосконалити самостійну роботу з підручником. Виховується самостійність, зникає невпевненість у своїх можливостях та острах нового, які іноді непокоять учня.

5. Інтерактивні методи роботи найчастіше використовують для перевірки вивченого, вивчення нового матеріалу та розв'язання проблемних завдань.

6. Групова робота може бути ще й «вихователем» учнів, повністю відповідаючи сучасним потребам навчання та розвитку особистості дитини.

Цікаво проводити інтерактивні роботи на місцевості, досліджуючи елементи ПТК, метеорологічні показники тощо?

Яку саме з даних технологій вибрати, вирішує сам учитель, враховуючи при цьому свій досвід, вміння й навички дітей, психологічні особливості класу та інші чинники, які мають вплив на навчально – виховний процес.

Вчителю географії при застосуванні інтерактивних методів навчання допоможе універсальний конструктор уроку. Він розкриває методику проведення різних етапів уроку в різних формах ( див. таблицю) . Остаточного завершення поданий матеріал не має – кожен учитель вибере ті ідеї, які йому більше підійдуть, решту – замінить власними. Але, використовуючи запропонований матеріал, можна зробити кожен урок не схожим на попередній, що допоможе активізувати діяльність усіх учасників навчального процесу.

Конструктор уроку географії

1. Початок уроку

Інтелектуальна розминка

„Так – ні ”

Дивуй.Сповільнена відгатка

Самоопитування

Взаємоопитування

Навчальний мозковий штурм

Валеологічний масаж

Гра в театр

Обговорення домашнього завд.

Світлофор – сигнальні картки

2.Пояснення нового матеріалу

„Біганина”

Дивуй. Сповільнена відгатка

Політ фантазії

Запитання до тексту

Прес - конференція

Знайди помилку

Доповідь

Проблемний діалог

Гра в театр

Ділова гра „Точка зору”

3.Закріплення, тренування, вироблення вмінь

Знайди помилку

Прес - конференція

Гра „Готуємо тренерів”

Ділова гра

Гра в театр

„Так – ні”

Ділова гра „Своя шпаргалка”

Гра „Придумай пастку”

Тренувальна контр. робота

Світлофор – сигнальні картки

„Ланцюгова реакція”

Ділова гра „біганина”

Взаємо опитування

4.Повторення

Своя шпаргалка

Повтор з контролем

Повтор з розширенням

Ланцюгова реакція

Опитування - підсумок

Обговорення дом.аш. завдання

„+ - -”

Географічний диктант

Свої приклади

Знайди помилку

„Так – ні”

Взаємоопитування

Само опитування

5. Контроль

Світлофор

Ланцюгове опитування

Звичайне опитування

„Так – ні”

Самоопитування

Географічний диктант

Бліц - контроль

Вибірковий контроль

Тестовий контроль

Звичайна контр. робота

„Ланцюгова реакція”

Самостійна робота

Повторення

6.Домашнє завдання

Завдання на вибір

Творче домашнє завдання

Звичайне домашнє

Завдання

Завдання масивом

Персональне домашнє завдання

Олімпіадне завдання

7. Кінець уроку

Опитування - підсумок

Запізніла відгатка

Роль „психолог”

Зроби висновок

„Підводь межу”

Обговорення домашнього завдання

Список використаної літератури

1.Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач¹Кравчина О. С- К.: ЦІППО АПН України, 2003.- 32 с.

2.Бабанов К. Що ж таке технологія навчання? // Шлях освіти.— 1999.— № 3.— 24 с.

3.Врублевська М. О. Секрети успішного уроку географії.— X.: Вид. група «Основа», 2005.— 141 с.

4.Довгань Г. Д. Інтерактивні технології на уроках географії.— X.: Вид. група «Основа», 2005.— 126 с.

5. .Кобернік С. Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник.— К.: Стафед-2, 2000.- 320 с.

6. Мартинюк Л. Активні методи навчання на уроках географії // Краєзнавство. Географія. Туризм.— 2005.- № 38.- С. 2-4.

7.Освітні технології: Навч.-метод, посіб. / О. М. Пєхо-та, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пєхоти.- К.: А.С.К., 2001.- 256 с.

8.Падалка О. С. та ін. Педагогічні технології.— К.: Українська енциклопедія, 1995.—СІ 29.

9.Пометун О. І., Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.— К., 2002.— 135 с.

10. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник.— К.: Л.С.К., 2004.- 192 с.

Стоянова Т. Інтерактивні технології навчання на уроках географії // Краєзнавство. Географія. Туризм.— 2005.-№ 17.-С. 3-9.

12..Хієбнікова Т. М. Ділова гра як метод активного навчання педагога.— X.: Вид. група «Основа», 2003.— 80 с.

13.Яськова А. О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії// Географія.— 2006.— С. 1-8:

Додатки

Додаток №1

ТЕМА: ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА

10-й клас

Мета: перевірити знання учнів про країни Західної Європи; з'ясувати типовий план характеристики країн; продовжити формування навичок роботи з стінними картами та картами атласу; познайомити учнів із зовнішньоекономічними зв'язками ФРН з країнами-сусідами та з Україною; довести, що Німеччина зробила великий внесок у розвиток світової науки, техніки, культури і славиться працелюбністю своїх громадян, найвищою якістю товарів; формувати в учнів навички роботи з різними джерелами знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: робота в групах за інструктивними картами, урок «відкритих думок».

Обладнання: стінні карти, атласи, «Економічна і соціальна географія світу», підручники для 10 класу П. Мас-ляка, Б. Яценка, О. Топузова, «Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу» за ред. П. Масляка, довідник «Країни світу у цифрах і фактах» О. Стадник, СЛК за ред. Л. Вішнікіної, О. Федій.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Вислухавши загальну характеристику країн Європи, охарактеризувавши субрегіон Західна Європа, сьогодні ми перейдемо до характеристики країн цього субрегіону.

Перша країна — Федеративна Республіка Німеччина. Характеризуючи її, користуватимемося «Типовими планами характеристики географічних об'єктів», які лежать перед вами на столах, підручниками, довідниками, атласами, СЛК.

З картами атласів і стінними будемо працювати за такою схемою:

• називаємо країни, з якими межує ФРН;

• визначаємо райони видобування основних природних ресурсів, на які багата країна;

• шукаємо найбільші міста, агломерації;

• знаходимо центри чорної та кольорової металургії, хімічної і нафтохімічної промисловості, приладобудування, суднобудування та інших галузей промисловості;

• визначаємо райони вирощування зернових і технічних культур;

• визначаємо найбільші транспортні вузли Німеччини.

1. Помічниками на уроці будуть інструктивні картки; ви працюєте групами. А в кінці уроку звітуєте про свою роботу на уроці. Яка кількість країн входить до Західної Європи?

2. Скільки населення проживає в Західній Європі?

3. Назвіть столиці і країни Північної Європи.

4. Назвіть столиці і країни Південної Європи.

5. Найдавніша республіка в Західній Європі.

6. Найменша країна за площею і кількістю населення.

7. Найбільша країна за кількістю населення.

8. Країна з найменшою кількістю міських жителів.

9. Назвіть найбільші міські агломерації.

10. Перелічіть мегалополіси Західної Європи.

11. Назвіть країни, де найбільше виробляється лісової сировини.

12. Яка країна Західної Європи спеціалізується на випуску фармацевтичних виробів?

13. Яка з країн регіону є світовим лідером з вирощування цукрових буряків і льону-довгунця?

14. Які країни регіону є найбільш привабливими туристськими державами?

15. Найбільші морські порти регіону.

16. Назвіть спеціалізацію Греції в сільському господарстві.

17. Що характерно для спеціалізації південноєвропейського типу ведення сільського господарства?

18. Що характерно для спеціалізації північноєвропейського типу ведення сільського господарства?

19. Назвіть центри машинобудування.

20. Назвіть найбільші підприємства транспортного машинобудування (автомобілебудування).

Ключ для перевірки (перевіряє вчитель)

I варіант
1.25.

3. Північна Європа:
Ісландія — м. Рейк'явік;
Норвегія — м. Осло;
Швеція — м. Стокгольм;
Фінляндія — м. Гельсінкі;
Данія — м. Копенгаген.
5. Сан-Марино.

7. Німеччина.

9. Паризька, Лондонська, Рейнсько-Рурська.

11. Швеція, Фінляндія.

13. Франція.

15. Роттердам, Гамбург, Лондон.

17. Рослинництво — зернові, цитрусові, горіхи, тютюн, маслини, фрукти, виноград, ефіроолійні.

Тваринництво — розведення кіз і овець, свинарство, птахівництво, скотарство, молочно-м'ясного напряму.

19. Великі міста Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Італії.

II варіант
2. 400 млн осіб.

4. Південна Європа:
Португалія — м. Лісабон;
Іспанія — м. Мадрид;

Перевірку домашнього завдання проведемо у формі географічного диктанту з теми «Країни Західної Європи».

Географічний диктант

Кожен учень відповідає на 10 запитань (І варіант — непарні запитання, II варіант — парні).

(Тільки 3 і 4 запитання оцінюються 2 балами, а всі інші — 1 балом. Загальна сума — 11 балів.) Гібралтар — м. Гібралтар;

Андорра — м. Андорра-ла-Велья;

Монако — м. Монако;

Італія — м. Рим;

Сан-Марино — м. Сан-Марино;

Ватикан — місто-держава;

Мальта — м. Валетта;

Греція — м. Афіни.

6. Ватикан.

8. Португалія.

10. Паризький, Швденноанглійський.
12. Швейцарія. .

14. Греція, Іспанія, Франція, Італія, Андорра, Монако, Німеччина, Австрія.

16. Рибальство.

18. Велика рогата худоба (молочний напрям), вирощування кормових культур, посіви ячменю та жита, рибальство.

20. «Рено» (Франція), «Фольксваген» (ФРН), «Фіат» (Італія), «Вольво» (Швеція), «Брітіне ленленд» (Великобританія).

11. Актуалізація опорних знань

Учитель. Як сказав Конраді, «наша мета полягає не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям, а, навпаки, у тому, щоб допомогти їм скоріше навчитися обходитися без нас». То ж, працюючи на уроці, учімося працювати з різними джерелами знань самостійно, висловлювати вільно свої думки.

1. Поділ класу на експедиційні загони:

• Політологи.

• Фізико-географи.

• Демографи.

• Економісти.

• Міністерство транспорту та зовнішніх економічних зв'язків.

2. Робота в групах за інструктивними картками

Інструктивна картка 1

Політологи Питання 1, 2 (за планом).

1. Загальні відомості про країну.

2. ЕГП країни (за окремим планом).

• Використовуючи матеріал довідників «Словник-довідник» та «Країни світу у цифрах і фактах», складіть візитну картку Німеччини (назва, площа, форма правління, адміністративно-територіальний устрій, тип країни, місце в ІРЛП (індекс розвитку людського потенціалу).

• Використовуючи матеріал підручника, розкрийте:

—риси положення на материку;

—оцініть приморське положення;

—простежте ПГП (історичний аспект, оцінка кордонів, сусідів, участь у військових та економічних блоках, «гарячі точки»).

3. Зробіть висновок про вигідність географічного
положення.

Інструктивна картка 2

Фізико-географи Питання З (за планом). Природно-ресурсний потенціал країни.

Використовуючи матеріал підручників, визначте особливості рельєфу, географічних поясів, природних особливостей рельєфу, природних зон, видів ресурсів, якими володіє держава.

Інструктивна картка З

Демографи Питання 4 (за планом). Населення країни. Міста (див. додаток).

1. Використовуючи матеріал підручників, визначте:

а) кількість і природний приріст населення;

б) тривалість життя;

в) національний склад, релігію, мову;

г) структуру, розміщення, міське і сільське, густоту;
ґ) зайнятість по галузях, проблеми.

2. Використовуючи довідкову і додаткову літературу складіть розповіді про найбільші міста, виступіть з повідомленнями на наступному уроці.

• Берлін — столиця держави;

• Франкфурт-на-Майні — основний фінансовий та транспортний центр.

Інструктивна картка 4 Економісти Питання 5 (за планом). Промисловість і сільське господарство.

1. Використовуючи матеріал підручників і довідників, дайте загальну характеристику господарства країни.

2. Розкрийте:

а) перспективи розвитку галузей (історичні, сировинні...);

б) виробничі особливості;

в) структуру галузей, міжгалузеві зв'язки;

г) розміщення (райони, вузли, центри);
ґ) проблеми і перспективи розвитку.

3. З'ясуйте переваги розвитку певних галузей сільського господарства та географію їх розвитку.

Інструктивна картка 5 Міністерство транспорту та зовнішніх економічних зв'язків Питання 6, 7.

1. Транспорт країни.

2. Участь країни в географічному поділі праці.

—Використовуючи матеріал підручників, дайте характеристику видів транспорту, визначте перевагу певних видів, назвіть найбільші вузли,порти, аеропорти.

—З'ясуйте зовнішньоекономічні зв'язки Німеччини:

а) експорт;

б) імпорт;

в) райони міжнародного туризму;

г) дипломатичні відносини між ФРН та Україною.

3. Виступи учнів після самостійної роботи

4. Повідомлення цікавих фактів

• Федеративна Республіка Німеччина визнала Ук-раїну як незалежну державу 26 грудня 1991 р., а вже 17 січня 1992 р. було встановлено дипломатичні відносини між нашими країнами. ФРН належить до найбільших торговельних партнерів України. В окремі роки зовнішньоторговельний оборот між обома країнами наближався до 2 млрд доларів СІНА. Зовнішньоторговельний баланс України з Німеччиною від'ємний, бо Україна набагато більше товарів вивозить із ФРН, ніж поставляє до цієї країни.

• Пиво, відоме в Німеччині з давніх-давен, стало найулюбленішим національним напоєм. За кількістю вирощеного хмелю та кількістю споживання пива на душу населення (160 л на рік) країна посідає 1-ше місце у світі.

• За кількістю іммігрантів Німеччина посідає 1-ше місце в Європі (9 % населення). Із 50 найбільших промислових компаній світу 7 належить Німеччині. У 5 галузях світового господарства німецькі компанії входять до десяти перших. У хімічній промисловості — це концерни «БАСФ», «Хехст», «Байєр», в електротехніці — «Сіменс», «Роберт Бош», в автомобілебудуванні — «Фольксваген», «Даймлер-Бенц», у чорній металургії — «Тіссен» і «Маннесман», у легкій промисловості «Адідас».

• У Німеччині виробляють ковбаси понад 1500 видів. У кожному з регіонів створюють свій сорт ковбаси, яку нерідко продають на вулицях міст. Сосиски називають «Франкфуртез» — від назви міста Франкфурта, де вперше почали їх виробляти.

За кількістю природоохоронних територій ФРН посідає провідне місце серед країн Західної Європи. їх налічується 472 (площа 88 тис. км²). Основну площу охоплюють природні парки — «натур парки». Усього їх 6, і розміщені вони переважно в гірсько-лісових масивах: Баварський Ліс, Франконзький Ліс, Тюрінгенський Ліс.

• Один працівник сільського господарства у Німеччині годує 56 осіб.

III. Підсумок уроку. Виставлення оцінок

Сьогодні на уроці експедиційні загони охарактеризували Німеччину.

IV. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника (§ 31), демографи виступають з повідомленнями про найбільші міста.

Додаток №2

ТЕМА: ҐРУНТ ЯК ЧИННИК ХІМІЗАЦІЇ

9 клас

Мета: ознайомити учнів із ґрунтом як екологічним чинником хімізації, показати вплив різних хімічних речовин на здоров'я людини; формувати вміння аргументовано висловлювати свою думку; виховувати почуття дбайливого господаря рідної землі, відповідальне ставлення до здоров'я людей.

Обладнання: плакат із видами отрутохімікатів, клейкі аркушики для наклеювання «+» та «—» на малюнок землі, правила дискусії, підручник

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок-дискусія.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань
Бесіда:

—Що називається ґрунтом?

—Із чого утворюється ґрунт?

—Яка головна властивість ґрунту?

—Яке значення мають грунти для виживання людства?

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Чудо природи — ґрунти! Найголовніша властивість ґрунту — це родючість. Посіяли соняшник, одержали великий врожай. Значить, ґрунт дуже родючий! Якщо врожай невисокий, то кажуть: «Тут ґрунт не родючий». Від чого залежить родючість ґрунту?

— Як ви думаєте, що таке екологічний стан ґрунту?

— Які ж чинники, на вашу думку, впливають на
екологічний стан ґрунту?

III. Повідомлення теми та завдань уроку

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо, що таке грунт як екологічний чинник та комплекс заходів, спрямованих на хімізацію сільського господарства, з'ясуємо вплив хімічних засобів на врожайність та на здоров'я людей. Спробуємо разом вирішити питання збереження цінного скарбу людей — ґрунту.

З правилами дискусії ви вже знайомі, але звернімо увагу ще раз на деякі правила (на дошці плакат із правилами поведінки під час дискусії, звертається увага на ті правила, які учні можуть порушувати). Спочатку вам пропонується прослухати кілька нових повідомлень і зробити конспекті записи, щоб після самостійної роботи з підручником активно включитися в дискусію із запропонованої теми.

IV. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Учитель. Ґрунт, або верхній родючий шар суходолу — одне з найбільших багатств на Землі. Його родючість формувалася протягом тривалого часу. Шар родючого ґрунту завтовшки 1 см відтворюється за 200—1000 років. Тому користуватися ґрунтами слід розумно й бережливо. Через неправильне їх використання щороку землі України втрачають близько 24 млн т гумусу. У гонитві за врожаєм ґрунти почали орати дедалі глибше, надмірно зволожувати й часто застосовувати величезні кількості мінеральних добрив та пестицидів. Використання хімічних засобів і методів для збільшення врожаю культур, поліпшення властивостей грунту і якості сільськогосподарської продукції – це хімізація сільського господарства.

Довго ми жили під загрозою атомної війни, сьогодні ж найстрашнішим стало внесення отрутохімікатів і мінеральних добрив у грунт сільськогосподарських угідь. Але навіть після цього врожайність грунтів повсюдно катастрофічно зменшується.

2. Виступи учнів – інформаторів

1). Виступ учня, завданням якого було зібрати інформацію про отрутохімікати.

2). Розповідь учня , якому було завдання зібрати інформацію про мінеральні добрива

3. Самостійна робота з додатковим текстом . Грунти Волинської області

Учні самостійно опановують матеріал тексту ,щоб використати його в процесі дискусії.

4. Інтерактивні прийоми роботи

А. Робота в групах (оптимісти і песимісти)

Пропонується така ситуація. У групі оптимістів розгорілася суперечка з приводу врожайності наших грунтів. Песимісти запевнюють, що збільшити урожайність еже не можливо і наводять свої докази. Оптимісти , навпаки, бачать шляхи більшого приросту врожаїв у нашій області. ( роздаються ролі й діти включаються в дискусію). Черех 5-7 хвилин група повинна аргументовано довести свою точку зору.

Б. «Снігова куля»

Результати роботи груп оптимістів і песимістів обговорюються. Учні наклеюють свої клейкі аркушики з «+» і « - » на малюнки Землі.

В. « Розумовий штурм»

У результаті обговорення потрібно виробити рекомендації для максимального збереження екологічного стану землі.

Узагальнені результати записуються в зошит, наприклад:

- застосовувати хімікати , але за необхідної технології;

- здійснювати суворий контроль , щоб вони не перевищували норм;

- включати в сівозміні трави для розвитку тваринництва

- замінити хімічний захист полів біологічним.

V Закріплення вивченого матеріалу

Відомий еколог Б. Комплеонер сформулював чотири закони екології:

Усе пов'язане з усім.
Усе має кудись діватись.
Природа знає краще.
Нічого не дається дарма.

Доведіть справедливість цих законів, використавши матеріал сьогоднішньої теми уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Диференційовані завдання за групами рівня навченості учнів:

група 1 – підготувати відповіді на запитання;

група 2 - скласти тест для перевірки знань з теми;

група 3 – випереджувальні завдання для підготовки нової теми

Додаток №3

ТЕМА: Найбільший материк Землі

7 клас

.Мета: сформувати поняття про фізико-географічне положення Євразії, її розміри, особливості берегової лінії, історію відкриття й дослідження окремих регіонів материка; розвивати вміння характеризувати ФГП материка за допомогою карт атласу, підручника, додаткових джерел інформації; розвивати мислення та творчу уяву, уміння самостійно і в логічній послідовності робити висновки; виховувати патріотизм, уміння спілкуватися з учнями й учителями.

Обладнання: фізична карта світу, підручник, атлас «Фізична географія материків і океанів. 7 клас», портрети видатних дослідників, «дерево знань», зелені й червоні листочки, сигнальні картки.

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.

ХІД УРОКУ

І Організаційний момент

1. Вправа «Мій настрій»

В учнів є сигнальні картки відповідного кольору. Учні піднімають картки, учитель фіксує результати.

2. Зачитування пам''яток : роботи на уроці та гарного настрою.

ІІ .. Географічний калейдоскоп

1. Бліц опитування

На кожен урок учні готують по черзі по 10 запитань з вивченого раніше матеріалу .Самі проводять бліцопитування, вибирають найактивнішого.

2 Географічний диктант

1. Хто відкрив о. Гренландія?

2. За площею Північна Америка посідає….. місце

3. Північна Америка є уламком якого прадавнього материка?

4 Найбільша рівнина Північної Америки…

.5 Найбільша гірська система материка…

6 Скількох кліматичних поясах лежить Північна Америка?

7 До якого басейну належать найповноводніші річки материка?

8 Найбільша річка басейну Північного Льодовитого океану — ...

9 Всесвітньо відомий водоспад — ...

10. Дерево Північної Америки — ...

(Відповіді. 1. Ерік Рудий. 2. 3. 3. Лавразія. 4. Центральні. 5. Кордильєри. 6. 6. 7. Атлантичного. 8. Маккензі. 9. Шагарський. 10. Секвоя.)

Взаємоперевірка диктанту. Учні перевіряють відповіді, ставлять за правильні відповіді «+», за помилкові «—». Виставляють бали.

3. «Танці» з цифрами

6420 км — р. Міссісіппі з Міссурі.

9000 км — г. Кордильєри.

24,2 млн км² — площа Північної Америки

6193 м — г. Мак-Кінлі.

82 тис. км² — о. Верхнє (найбільше прісноводне озеро світу).

4. «Цікаві» слова
Ніагара — гримляча вода.
Міссісіппі — велика річка.
Каньйон — річкова долина.
Гренландія — зелена країна.

Прерія — зона лісостепу і степу в Північній Америці, Гризлі — ведмідь.

III. Поетична хвилинка

Французькі простори, гори Уралу,

Ріки Сибіру і фінські скелі...

Розвивай свою фантазію —

Сьогодні ми вивчаємо... (Євразію).

IV. Повідомлення теми і мети уроку

На сьогоднішньому уроці ми вами більш детально вивчатимо материк Євразію :схарактеризуємо його ФГП, доведемо, що він справді є найбільшим, познайомимося з історією відкриття та дослідження окремих регіонів.

V. Підготовка до вивчення нового матеріалу

1. «Дерево знань»

На партах в учнів лежать листочки двох кольорів — зеленого та червоного. На зелених вони записують усі рекорди материка, які знають. Приклеюють до «дерева», що висить на дошці.

2. Розминка

Продовжте речення: «Фізико-географічне положення материка — це...»

VI. Вивчення нового матеріалу
/. Робота з атласом

Учні за допомогою атласів характеризують ФГП материка, учитель доповнює.

2. «Розумовий штурм»

— Доведіть, що материк Євразія є найбільшим. Учитель тезисно записує на дошці вислови учнів. Учні наводять докази:

• займає 1/3 площі суходолу;

• 8 = 54 млн км²;

- дві частини світу;

• лежить у чотирьох півкулях.

3. Фізкультхвилинка «Рівнини — гори»

Учні присідають, коли звучить назва рівнини, встають, коли — назва гір.

Амазонська, Анди, Центральні, Кордильєри, Ла-Платська, Котопаххі

4.Повідомлення учнів про дослідження окремих регіонів материка

5. Міні - проект

Учні об'єднуються у дві - три групи. Кожній групі дається написане слово ЄВРАЗІЯ та аркуш паперу з контурами Євразії. Групи працюють над створенням міні – проекту « На що схожий материк?», потім вивішують на дошці проекти й захищають їх.

VІІ. Підсумок уроку

1. Гра « Многогранник»Учням дається многогранник, кожна грань якого відповідає одному з пунктів фізико –географічної характеристики материк, і вони по черзі передають його один одному, відповідаючи на запитання.

2. «Дерево знань». На партах учнів лежать листочки двох кольорів - зеленого та червоного. На червоних вони записують усе, що дізналися нового на уроці про Євразію, та приклеюють до « дерева», що висить на дошці.

3. Оцінювання роботи й знань учнів.

VІІІ Домашнє завдання

1 коментар:

Артур Борис 16 вересня 2020 р. о 08:48
Я Артур Борис, житель / громадянин Республіки Росія. Мені 52 роки, я підприємець / бізнесмен. Одного разу у мене були труднощі з фінансуванням мого проекту / бізнесу, якби не добрий друг, який познайомив мене з містером Бенджаміном Лі, щоб отримати позику на суму 250 000 доларів США у його компанії. Коли я зв’язався з ними, пішло лише п’ять робочих днів, щоб завершити процес кредитування та перевести його на мій рахунок. Навіть маючи погану кредитну історію, вони все одно пропонують вам свої послуги. Вони також пропонують усі види позик, такі як кредити на бізнес, житло, особисті позики, автокредитування. Я не знаю, як подякувати їм за те, що вони зробили для мене, але Бог винагородить їх згідно зі своїм багатством у славі. Якщо вам потрібна термінова фінансова допомога, зв’яжіться з ними сьогодні електронною поштою 247officedept@gmail.com Інформація про WhatsApp ... + 1-989-394-3740
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар

Блог вчителя біології Тарасюк Любові Іванівни

Методичні розробки

1 коментар:

Сторінки

Про мене